Миршавий, Олексій Вікторович

Мирша́вий, Олексі́й Ві́кторович (21.05.1988, м. Ворошиловград, тепер м. Луганськ, Україна — ймовірно 02.11.2022, біля с-ща Новоселівського Сватівського району Луганської області, Україна; похований 14.11.2022 у м. Чугуєві Харківської області, Україна) — військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2023, посмертно).

Миршавий, Олексій Вікторович
Народження	21.05.1988
Місце народження	Луганськ
Смерть	02.11.2022
Місце смерті	Новоселівське
Місце поховання	Чугуїв
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка, За мужність ІІІ ступеня

Життєпис

Походив з багатодітної родини, мав трьох братів і сестру. Закінчив Луганську середню загальноосвітню школу № 51. Відтоді працював лісничим у с-щі Станиці Луганській.

До підписання контракту зі Збройними силами України (травень 2019) мешкав у м. Сєвєродонецьку Луганської області (тепер Сіверськодонецьк). У лавах ЗСУ служив на посаді командира відділення — командира машини 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (з 2023 — окрема штурмова бригада) імені кошового отамана Івана Сірка у складі Сухопутних військ ЗСУ (в/ч А0501). Проживав разом з сім’єю в м. Чугуєві (за місцем дислокації в/ч). Виявляв мужність і героїзм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Від початку широкомасштабного вторгнення РФ (24.02.2022) давав відсіч ворогу. Обіймав посаду командира ударно-штурмової групи 92-ї окремої механізованої бригади. Воював на Східному напрямку, брав участь у Харківський наступальній операції (вересень — жовтень 2022), боях за Луганську область. Мав позивний «Лісник».

Загинув у бою (тіло залишилося на території, підконтрольній ворогу). Вважався зниклим безвісти; тільки 07.11.2022 побратими змогли повернути тіло полеглого.

Був одружений, виховував сина.

Подвиг

Ударно-штурмова група під командуванням О. Миршавого з 02.11.2022 брала участь у штурмі окупованого ворогом селища Новоселівського. Воїн загинув під час бойових дій.

Нагороди та визнання

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.06.2022).

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (08.07.2023, посмертно).

Меморіалізація

Похований на Алеї Слави кладовища № 5 (м. Чугуїв).

Почесний громадянин Чугуєва (2025, посмертно).

Джерела

Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 447/2022 від 26 червня 2022 р. // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4472022-43001
Про присвоєння О. Миршавому звання Герой України: Указ Президента України № 394/2023 від 8 липня 2023 р. // Президент України. 2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3942023-47405

Література

Миршавий Олексій Вікторович (позивний – ЛІСНИК) // Чугуївська міська рада. URL: https://chuguiv-gromada.gov.ua/mirshavij-oleksij-viktorovich-pozivnij-lisnik/
Нагорна Н. Нові герої України: які історії стоять за кожною «Золотою зіркою» // ТСН. URL: Нові герої України: які історії стоять за кожною Золотою зіркою — Укрaїнa https://tsn.ua/ukrayina/novi-geroyi-ukrayini-yaki-istoriyi-stoyat-za-kozhnoyu-zolotoyu-zirkoyu-2366755.html
Полеглі за Україну. Військовослужбовці Збройних Сил України, удостоєні звання Герой України посмертно (2023 рік): Збірник інформаційних матеріалів. Київ : Центр учбової літератури, 2024. 94 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Миршавий, Олексій Вікторович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Миршавий, Олексій Вікторович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.02.2025