Логічний позитивізм

(логічний емпіризм), напрям позитивізму, що виник у 1920-х (див. Віденський гурток, Неопозитивізм) і намагався сполучити принципи емпіризму з методами логічного аналізу мови науки; рання форма аналітичної філософії