Лаґерквіст, Пер Фабіан (К. С. Буркут, Т. В. Власенко)

Лáгерквіст, Пер Фáбіан (швед. Lagerkvist, Pär Fabian; 23.05.1891, м. Векше, лен Крунуберг, Швеція — 11.07.1974, м. Лідінге, лен Стокгольм, Швеція) — письменник, поет, драматург, член Шведської королівської академії наук (від 1940), лауреат Нобелівської премії з літератури (1951). Писав шведською мовою.

Лаґерквіст, Пер Фабіан (К. С. Буркут, Т. В. Власенко) (Lagerkvist, Pär Fabian)
Народження	23.05.1891
Місце народження	Векше, Швеція
Смерть	11.07.1974
Місце смерті	Лідінґе, Швеція
Alma mater	Уппсальський університет
Місце діяльності	Швеція
Напрями діяльності	література, філософія, проза, драматургія, есеїстика

Життєпис

Був молодшим сином у багатодітній релігійній родині залізничного службовця. Обстановка, що панувала вдома, з часом стала викликати у Лагерквіста внутрішній спротив, спричинивши суттєві світоглядні зміни у свідомості юнака, які відбулися також і під впливом теорії Ч. Дарвіна. Схилявся до атеїстичних поглядів, проте пошук вищої істини займав важливе місце в його творчості. Пізніше, в есе «Стиснутий кулак» («Den knutna näven»; 1934) письменник назвав себе «релігійним атеїстом».

1911–1912 Лагерквіст студіював мистецтво та літературу в Уппсальському університеті. Під час подорожі до Парижу познайомився із сучасним мистецтвом, захоплювався кубізмом. Це знайшло відбиток у маніфесті «Словесне мистецтво і мистецтво образотворче» («Ordkonst och bildkonst»; 1913).

Творчість

У 15 років Лагерквіст написав перше оповідання «Материнська любов», що було надруковане у місцевій газеті «Смоландс-Постен» 19.11.1906.

Першій світовій війні та жахіттям, які вона несе, відриваючи людей від родин і мирної праці, присвячено збірку оповідань «Залізо і люди» (швед. «Järn och människor»; 1915). Також під час Першої світової вийшла поетична збірка «Тривога» («Ångest»; 1916), витримана у дусі експресіонізму. Філософські питання сутності і сенсу життя письменник порушив у творі «Усмішка вічності» («Det eviga leendet»; 1920).

В автобіографічній повісті «У світі гість» («Gäst hos verkligheten», зі шведської буквально — «Гість у реальності»; 1925), яку деякі критики вважають ключовою для розуміння творчості письменника, Лагерквіст розповідає про дитинство і юність, змальовує атмосферу дому, в якому зростав. До головних тем твору належать страх смерті та еволюція ставлення до Бога й релігії.

Автобіографічний твір «Батько і я» («Far och jag») також відкриває і «Злі казки» («Onda sagor»; 1924) — збірку оповідань, побудованих на контрастах і присвячених темам особливості світосприйняття, відповідальності за інших, віри, війни. Одне з оповідань збірки — «Ліфт, що спустився в пекло» («Hissen som gick ner i helvete») 1989 було екранізовано на Одеській кіностудії під назвою «Зла казка» [режисер Ігор Шевченко (нар. 1961; тепер Україна)].

Умовно-історична повість «Кат» (швед. «Bödeln»; 1933) у двох частинах, дія яких відбувається в різні епохи, стала реакцією письменника на прихід нацистів (див. Нацизм) до влади у Німеччині. Твір має відчутну антинацистську спрямованість, Лагерквіст торкнувся в ньому питання екзистенційно (див. Екзистенція) властивої людству жорстокості. Письменник інсценізував цю повість 1934.

Тему зла порушено іще в одному умовно-історичному творі — «Карлик» («Dvärgen»; 1944). Уособленням негативних рис людини виступає його головний антигерой-оповідач.

Наступним значним епічним твором Лагерквіста стала повість «Варавва» («Barabbas»; 1950). Центральний персонаж твору — засуджений до смерті і звільнений на честь Пасхи злочинець, якого згадано в усіх чотирьох Євангеліях. Варавва у творі Лагерквіста то зближується із християнами, то віддаляється від них, в основі його образу лежить «релігійний атеїзм». Книга мала значний успіх, деякі критики вважають, що саме за неї Лагерквіста удостоїли Нобелівської премії. За мотивами повісті «Варрава» режисер А. Шеберг зняв однойменний фільм (вийшов на екрани 1953).

У повісті «Сивіла» («Sibyllan»; 1956) автор поєднав античні та християнські мотиви, широко використовуючи прийом ретроспекції. Твір присвячено взаєминам персонажів із Богом. За словами головної героїні, колишньої піфії, Бог є загадкою, яка завжди існуватиме не для того, щоб бути розгаданою, а для того, щоб постійно тривожити людство.

Твори «Варавва» і «Сивіла» стали першими частинами циклу, який літературознавці називають «Пенталогією Розп’яття». До циклу входить також трилогія про пілігримів: твори «Смерть Агасфера» («Ahasverus död»; 1960), «Пілігрим у морі» («Pilgrim på havet»; 1962) та «Свята земля» («Det heliga landet»; 1964).

Остання повість Лагерквіста «Маріамна» («Mariamne»; 1967) написана в реалістичному ключі; побудована на протиставленні головних героїв — деспотичного іудейського царя Ірода та його дружини, яка уособлює самопожертву й милосердя.

Україніка

Прозові твори Лагерквіста (повісті «Кат», «Карлик», «Варавва», «Сивіла», «Маріамна», трилогію про пілігримів) перекладала О. Д. Сенюк, окремі поезії — Галина Кирпа (нар. 1950; тепер Україна).

Творчості письменника присвячено статтю Ю. Шевельова «Людина — різна (Пер Лягерквіст — Нобелівський лявреат)», надруковану в січні 1952 в універсальному ілюстрованому місячнику «Нові дні».

Нагороди та визнання

Літературні премії: Головна премія Дев’яти (швед. De Nios Stora Pris; Швеція; 1928), Премія Бельманна (Шведська королівська академія наук; 1945).

Нобелівська премія з літератури за притаманні творчості Лагерквіста «художню силу і глибоку оригінальність, з якими він < ... > шукає відповіді на вічні питання людства» (1951).

Від 2011 муніципалітет Векше щодва роки присуджує літературну премію Пера Лагерквіста.

Твори

Järn och människor : noveller. Stockholm : Albert Bonniers Förlag, 1964. 108 s.

Ångest : dikter. Stockholm : Albert Bonniers Förlag, 1966. 78 s.

Mariamne : roman. Stockholm : Aldus/Bonnier, 1973. 124 s.
Bödeln : berättelse. Stockholm : Brombergs, 2017. 104 s.
Dvärgen : roman. Stockholm : Brombergs, 2017. 225 s.
Barabbas : roman. Stockholm : Brombergs, 2017. 165 s.
Sibyllan : roman. Stockholm : Brombergs, 2017. 165 s.
Gäst hos verkligheten : berättelse. Stockholm : Brombergs, 2019. 115 s.
Onda sagor : sagor. Stockholm : Brombergs, 2022. 71 s.
У к р. п е р е к л. — Варавва ; Карлик ; Сивіла ; Паломник у морі ; Маріамна : романи та повісті / Пер. зі швед. О. Сенюк. Київ : Дніпро, 1988. 639 с. (Зарубіжна проза ХХ століття).
Варавва : романи / Пер. зі швед. О. Сенюк. Передм. А. Мацевич. Харків : Фоліо, 2011. 506 с. (Бібліотека світової літератури).

Література

Synpunkter på Pär Lagerkvist : en antologi / Red. av G. Tideström. Stockholm : Aldus/Bonnier, 1966. 258 s.
Henmark K. Främlingen Lagerkvist : en essä om Pär Lagerkvists diktning. Stockholm : Rabén & Sjögren, 1966. 171 s.
Schöier I. Pär Lagerkvist : en biografi. Stockholm : Albert Bonniers Förlag, 1987. 554 s.
Lagerkvist B. Vem spelar i natten : den unge Pär Lagerkvist. Stockholm : Atlantis, 2001. 296 s.
Pär Lagerkvist-samfundet. 2026. URL : http://www.parlagerkvistsamfundet.se

Автори ВУЕ

Покликання на цю статтю: Буркут К. С., Власенко Т. В. Лаґерквіст, Пер Фабіан (К. С. Буркут, Т. В. Власенко) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Лаґерквіст, Пер Фабіан (К. С. Буркут, Т. В. Власенко) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.08.2026