Кучук, Віктор Васильович
|
Кучук, Віктор Васильович | |
|---|---|
| Народження | 01.04.1988 |
| Місце народження | Бистрі |
| Смерть | 18.07.2023 |
| Місце смерті | Невельське |
| Місце поховання | Житомир |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка |
Кучу́к, Ві́ктор Васи́льович (01.04.1988, с. Бистрі Житомирського району Житомирської області, Україна — 18.07.2023, поблизу с. Невельського Покровського району Донецької області, Україна; похований 24.07.2023 у м. Житомирі, Україна) — військовослужбовець, солдат Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).
Життєпис
Навчався в загальноосвітній школі с. Студениці (тепер ліцей) Коростишівського (тепер Житомирського) району Житомирської області. У дитинстві зазнав травми, тому продовжив навчання у Кмитівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті Житомирської обласної ради. Після здобуття неповної середньої освіти (9 класів) закінчив Житомирське вище професійне училище будівництва і дизайну. Проживав і працював будівельником у м. Житомирі.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України вступив до лав ЗСУ. Воював на Сході й Півдні України. Служив стрільцем-зенітником 2-го зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу військової частини А 2960. Під час бойових дій отримав поранення, після лікування знову повернувся у стрій.
Подвиг
У липні 2023 на військових позиціях ЗСУ у Покровському районі, куди дронами доправляли лише воду й акумулятори для радіостанцій, під щільними ворожими обстрілами В. Кучук із побратимами упродовж семи діб тримали оборону. Особисто знищив 23 окупантів і 2 одиниці бронетанкової техніки. 18.07.2023 вів групу на штурм ворожих позицій. Під час цієї операції загинув від артилерійського удару, зазнавши множинних поранень.
Нагороди та відзнаки
«Честь і гордість Станишівської громади» — відзнака Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (2023).
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (06.05.2024, посмертно).
Цитата
Зі спогадів друзів:
«Віктор Кучук — людина невичерпної енергії, сили, мужності. Ці слова не просто патетика. Це був дуже безстрашний, дуже мужній воїн, який попри важкі поранення, проблеми зі здоров'ям, із першого дня захищав Україну. Він був взірцевим воїном для інших».Цит за: Ковальчук О. Полеглому воїну Віктору Кучуку з Житомира посмертно присвоєно звання Героя України — мама отримала нагороду сина // Суспільне Житомир. 2024. URL: https://suspilne.media/zhytomyr/825145-poleglomu-voinu-viktoru-kucuku-z-zitomira-posmertno-prisvoeno-zvanna-geroa-ukraini-mama-otrimala-nagorodu-sina/
Джерело
- Про присвоєння В. Кучуку звання Герой України: Указ Президента України № 280/2024 від 6 травня 2024 р. // Президент України. 2024. URL: https://www.president.gov.ua/documents/2802024-50629
Література
- Загинули в один день: Житомир прощається із Героями // Перший Житомирський. 2023. URL: https://1.zt.ua/news/vijna/zagynuly-v-odyn-den-zhytomyr-proshhayetsya-iz-geroyamy.html
- Ковальчук О. Полеглому воїну Віктору Кучуку з Житомира посмертно присвоєно звання Героя України — мама отримала нагороду сина // Суспільне Житомир. 2024. URL: https://suspilne.media/zhytomyr/825145-poleglomu-voinu-viktoru-kucuku-z-zitomira-posmertno-prisvoeno-zvanna-geroa-ukraini-mama-otrimala-nagorodu-sina/
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Кучук, Віктор Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кучук, Віктор Васильович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.06.2025
