Киснева терапія

Кисне́ва терапі́я, Оксигенотерапі́я — застосування кисню для лікування: при гострих станах, в яких мозку і серцю загрожує дефіцит кисню, а також при хронічних захворюваннях, котрі характеризуються стійким низьким рівнем кисню в крові (гіпоксемія).

Використовують при гіпоксії, отруєнні чадним газом, інфекційних захворюваннях, тяжких вірусних та бактеріальних пневмоніях тощо.

Форми

Киснева терапія має різні форми.

У надзвичайних ситуаціях кисень може вводитись:

  • через дихання «рот у рот» при серцево-легеневій реанімації;
  • медичним персоналом за допомогою маски для обличчя, розміщеної над ротом та носом потерпілого та прикріпленої до портативного газового кисневого балону.

Хворим на хронічні захворювання легенів, зокрема на хронічну обструктивну хворобу легенів (ХОЗЛ), лікар може призначати терапію киснем у домашніх умовах. І в лікарні, і в домашніх умовах кисень може вводитися через маску для обличчя або через носову канюлю — пристрій, вставлений у ніздрі, з’єднаний трубкою з кисневою системою.

Деяким пацієнтам кисень вводять за допомогою транстрахеального катетера, який вставляють безпосередньо в трахею за допомогою отвору, зробленого хірургічним шляхом у шиї.

При гіпербаричній кисневій терапії (ГБКT) використовують кисневу камеру під тиском (гіпербарична камера), в яку чистий кисень доставляється повітряним компресором. Доведено, що атмосфера високого тиску зменшує бульбашки повітря в крові людей, які постраждали від повітряної емболії (закупорка артерії чи вени газовою бульбашкою) або мають декомпресійну хворобу. Крім того, високі концентрації кисню в тканинах сприяють росту нових кровоносних судин (ангіогенезу) при загоєнні ран та уповільнюють прогресування інфекцій, спричинених певними анаеробними бактеріями.

Побічні ефекти

Якщо швидкість потоку кисню занадто низька, пацієнт не буде отримувати достатню кількість кисню — це може загрожувати важкою гіпоксемією та призвести до дисфункції тканин і загибелі клітин.

Несприятливі фізіологічні ефекти можуть виникнути також, якщо швидкість потоку занадто висока. Надмірний потік кисню може призвести до баротравм (травми тканин, що виникають внаслідок надмірного тиску повітря). Унаслідок цього у немовлят можливий розвиток бронхолегеневої дисплазії — хронічного захворювання, що характеризується відсутністю або аномальним відновленням легеневої тканини після високого тиску або надмірного введення кисню.

Киснева терапія протипоказана пацієнтам, які проходять лікування певними схемами хіміотерапії, наприклад, препаратом блеоміцин. Блеоміцин пошкоджує ракові клітини, стимулюючи вироблення реактивних видів кисню. Така реакція посилюється за надлишку кисню, що призводить до пошкодження здорових тканин.

Значення

Використання домашньої кисневої терапії може зменшити терміни стаціонарного лікування та збільшити тривалість життя пацієнтів із такими захворюваннями, як ХОЗЛ. Однак киснева терапія не зменшує прогресування захворювання легенів.

Крім того, пацієнтам потрібно вживати кисень довгочасно в щоденному режимі, а це може обмежити їхню рухову активність, спричинити додаткові труднощі.

Література

  1. Sjöberg F, Singer M. The Medical Use of Oxygen: a Time for Critical Reappraisal. J Intern Med. 2013; 274:505-28.
  2. McHugh G, Freebairn R. Optimal Oxygen Therapy in the Critically Ill Patient with Respiratory Failure. Curr Respir Med Rev 2010; 6: 229-37.
  3. Suntharalingam J., Wilkison T., Annandale J., Davey C., Fielding R., Freeman D., Gibbons M., Hardinge M, Hippolyte S, Knowles V, Lee C, MacNee W., Pollington J., Vora V., Watts T., Wijesinghe M. British Thoracic Society quality standards for Home Oxygen Use in Adults. BMJ Open Respir Res. 2017; 4(1): e000223.

Автор ВУЕ

О. М. Литвинова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Литвинова О. М. Киснева терапія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Киснева терапія (дата звернення: 7.08.2020).


Оприлюднено


Оприлюднено:
17.04.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ