Кавун, Олександр Васильович
|
Кавун, Олександр Васильович | |
|---|---|
| Народження | 21.10.1988 |
| Місце народження | Дніпро (місто) |
| Смерть | 13.05.2023 |
| Місце смерті | Новоселівське |
| Місце поховання | Дніпро (місто) |
| Alma mater | Національна металургійна академія України |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка |
| Хрести | Нагрудний знак "Золотий хрест" |
Каву́н, Олекса́ндр Васи́льович (21.10.1988, м. Дніпропетровськ, тепер м. Дніпро, Україна — 13.05.2023, селище Новоселівське Сватівського району Луганської області, Україна) — військовослужбовець, молодший сержант Збройних Сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).
Життєпис
Закінчив середню школу № 147 у м. Дніпропетровську. Займався футболом у місцевій дитячо-юнацькій спортивній школі № 12. Виборов звання кандидата в майстри спорту.
2010‒2012 проходив строкову військову службу. Вищу освіту здобув у Національній металургійній академії України (м. Дніпро). Працював на меблевій фабриці.
Від початку повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну (24.02.2022) добровільно вступив до територіальної оборони м. Дніпра. Служив командиром 2-го розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини А7408 128-ї окремої бригади Сил територіальної оборони. Позивний «Кава».
Брав участь у Харківському контрнаступі та звільненні населених пунктів Луганської області.
Подвиг
Під час важкого бою поблизу селища Новоселівського, коли українські підрозділи потрапили в оточення, під постійними обстрілами евакуював поранених у безпечне місце, надавав їм домедичну допомогу підручними засобами.
Загинув від розриву артилерійського снаряда під час чергової спроби евакуації військових.
Залишилися дружина, дочка і два сини. Молодший син народився після загибелі батька.
Нагороди та відзнаки
Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» (2022).
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24.02.2024, посмертно).
Джерела
- Про присвоєння О. Кавуну звання «Герой України» : Указ Президента України № 124/2024 від 24 лютого 2024 р. // Президент України. 2024. URL : https://www.president.gov.ua/documents/1242024-49933
Література
- Александров О. Загиблому командиру взводу з Дніпра просять посмертно присвоїти звання Героя України // Інформатор. Дніпро. 2023. 14 серпня. URL : dp.informator.ua
- Александров О. Днепр прощается с героем : командир взвода Александр Кавун погиб в бою за Украину // Наше місто. 2023. 17 серпня. С. 4.
- Про присвоєння О. Кавуну звання «Герой України» : Указ Президента України від 24 лютого 2024 р. № 124/2024 // Урядовий кур’єр. 2024. 29 лютого (№ 43). С. 4.
- Кавун Олександр Васильович : [профайл загиблого героя] // Благодійний фонд «ТАПС». Проєкт «Алея живої пам’яті». URL : https://taps.org.ua/project/aleya-zhivoyi-pamyati/kavun-oleksandr-vasilovich/
- Кавун Олександр Васильович : [профайл] // Книга пам’яті полеглих за Україну. URL : https://memorybook.org.ua/soldiers/oleksandr-v-kavun
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Кавун, Олександр Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кавун, Олександр Васильович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.02.2026