Зняття

філософське поняття, запроваджене Г. Гегелем для характеристики процесу руху (розвитку) Абсолютної ідеї – діалектичне заперечення, яке одночасно включає в себе моменти негації попередньої стадії, часткового збереження (утримання) у перетвореному вигляді її позитивних ознак і піднесення на вищий щабель розвитку