Дробіленко, Андрій Іванович
Дробі́ленко, Андрі́й Іва́нович (13.07.1969, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, тепер Україна — 27.10.2022, с-ще Новоселівське Сватівського району Луганської області, Україна; похований 04.11.2022 у рідному місті) — військовослужбовець, старший лейтенант Збройних Сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2023, посмертно).
|
Дробіленко, Андрій Іванович | |
|---|---|
| Народження | 13.07.1969 |
| Місце народження | Кривий Ріг |
| Смерть | 27.10.2022 |
| Місце смерті | Новоселівське |
| Місце поховання | Кривий Ріг |
| Alma mater | Криворізький національний університет |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка |
Життєпис
Закінчив середню школу № 62 у рідному місті (тепер Криворізька гімназія № 62 Криворізької міської ради). Пройшов строкову службу у Військово-морському флоті.
Вищу освіту здобув у Криворізькому гірничорудному інституті (1992, тепер Криворізький національний університет). Відтоді працював на Ленінському рудоремонтному заводі (тепер ПАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод»), інших промислових підприємствах міста. Зокрема, від 2017 — начальник виробничого цеху ТОВ «ДЕТ-ЮА».
Після широкомасштабного вторгнення Росії був мобілізований до лав ЗСУ. Став на захист України в серпні 2022. Обіймав посаду командира взводу стрілецького батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (з 2023 — окрема штурмова бригада) імені кошового отамана Івана Сірка у складі Сухопутних військ ЗСУ (в/ч А0501). Воював на Східному напрямку, брав участь у Харківській наступальній операції (вересень — жовтень 2022), боях за Луганську область. Загинув під час виконання бойового завдання.
Був одружений, виховував сина.
Подвиг
У жовтні 2022 група під командуванням А. Дробіленка утримувала оборонний рубіж у районі селища Новоселівського (Сватівський район Луганської області). Попри намагання ворога прорвати рубіж за підтримки важкої техніки та артилерії, захисники героїчно обороняли і втримали свої позиції. Під час бою А. Дробіленко зазнав смертельних поранень.
Визнання
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29.09.2023, посмертно).
Президент України В. Зеленський передав орден дружині полеглого у День Збройних сил України (06.12.2023).
Меморіалізація
На фасаді Криворізької гімназії № 62 Герою України встановлено меморіальну дошку (березень 2024).
Джерела
- Про присвоєння А. Дробіленку звання Герой України: Указ Президента України № 656/2023 від 29 вересня 2023 року // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/6562023-48465
- Сьогодні день найсильніших синів і доньок України, які боронять Батьківщину на суші, у повітрі, на воді – Президент вручив державні нагороди з нагоди Дня ЗСУ // Президент України. 06.12.2023. URL: https://www.president.gov.ua/news/sogodni-den-najsilnishih-siniv-i-donok-ukrayini-yaki-boronya-87505
Література
Полеглі за Україну. Військовослужбовці Збройних Сил України, удостоєні звання Герой України посмертно (2023 рік): Збірник інформаційних матеріалів. Київ : «Центр учбової літератури», 2024. 94 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Дробіленко, Андрій Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дробіленко, Андрій Іванович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.02.2025