Донецький державний хіміко-металургійний завод

Доне́цький держа́вний хі́міко-металургі́йний заво́д (ДДХМЗ) — провідне підприємство гірничої і металургійної промисловості України; спеціалізувалось на видобуванні та обробці рідкісних металів (1938–1999).

Завод розташований у с-щі Донському Волноваського району Донецької області. Належав до підприємств-розробників критичних (ключових) технологій, які мали принципове значення для підтримання національної безпеки та економічного зростання.

Історична довідка

Підприємство створено в системі Головного управління рідкісних металів Народного комісаріату важкої промисловості у жовтні 1938. Зруйновано 1941 під час Другої світової війни. Відбудова розпочалася у листопаді 1943. ДДХМЗ був підпорядкований:

від 1947 — Маріупольському (від 1948 — Жданівському) цирконовому рудоуправлінню Міністерства кольорової металургії СРСР;
від 19.12.1958 — Управлінню металургійної промисловості Сталінського раднаргоспу;
від 10.10.1965 — Міністерству кольорової металургії СРСР;
від 1991 — Міністерству промисловості України;
від 25.07.1997 — Міністерству промислової політики України.

У 1939–1967 підприємство здійснювало розроблення Маріупольського цирконового родовища (див. Родовище корисних копалин) на Мазурівській балці у Волноваському районі та виробництво цирконієвої продукції; до 1999 — виробництво рідкісних тугоплавких металів, їхніх сплавів і напівпровідникового кремнію. Для працівників заводу у с-щі Донському збудовано понад 31 тис. кв. м житла. Уведено в експлуатацію середню та музичну школи, дитячий садок, лікарню, піонерський табір на Азовському морі, стадіон, палац культури та ін.

У 1990-х унаслідок економічної кризи розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.07.1999 № 660 р завод ліквідовано; його майно передано в безоплатне користування ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

Структурні підрозділи

У різні роки до складу ДДХМЗ входили: гірничий цех з кар'єром, збагачувальна фабрика, сім основних хімічних і металургійних цехів (зокрема два — дослідно-промислових), сім допоміжних цехів для обслуговування основного виробництва.

Технології

У виробництві поєднувалися технології різних галузей промисловості: гірничодобувної, хімічної, гідрометалургійної та металургійної. За час існування заводу науковці та спеціалісти освоїли близько 80 нових технологій виробництва цирконієвої та гафнієвої продукції.

Головні з них:

переробка цирконового концентрату спіканням (із каустичною содою, карбонатом кальцію і флуорсилікатом калію) та хлоруванням;
виробництво компактного металевого цирконію магнієтермічним відновленням його тетрахлориду;
отримання порошків цирконію, гафнію, ніобію і танталу кальцієтермічним та натрієтермічним відновленням їхніх хімічних сполук, а також електролітичним методом;
йодидне рафінування цирконію, гафнію і титану;
розділення цирконію і гафнію та ніобію і танталу екстракцією і йонним обміном;
виробництво діоксиду цирконію різного ступеня чистоти, зокрема придатного для отримання пластичного цирконію для атомного реакторобудування;
виробництво хімічних сполук цирконію, гафнію, танталу, ніобію;
виробництво діоксиду цирконію, стабілізованого оксидами рідкісноземельних елементів (ітрієм, скандієм);
отримання зливків тугоплавких металів (цирконію, ніобію, ванадію) вакуумно-дуговою та електронно-променевою плавкою;
виробництво лігатур для титанових сплавів на основі рідкісних металів (цирконію, ніобію, ванадію, молібдену, вольфраму, хрому) позапічним алюмотермічним відновленням їхніх оксидів.

Продукція

Підприємство включало декілька основних виробництв (випускали десятки видів рідкіснометалічної продукції): цирконієве (з 1939), гафнієве, ніобієве (з 1953), танталове (з 1961), лігатур для титанових сплавів (з 1963), титанове (з 1966), ванадієве (з 1971), напівпровідникове.

Значення

На ДДХМЗ уперше в СРСР освоєно промислове виробництво цирконієвої, гафнієвої та ніобієвої продукції. Творча і виробнича діяльність колективу підприємства заклала техніко-технологічні основи нової для країни рідкіснометалічної галузі промисловості, що посприяло широкому впровадженню її продукції у вітчизняну економіку, зокрема атомну енергетику, космонавтику, радіоелектроніку тощо, чим стимулювала ці галузі до інноваційного розвитку.

Література

Шпильовий Л. В., Білецький В. С., Чернієнко Н. М. та ін. Мазурівське рідкіснометалічне родовище / За ред. В. С. Білецького. Львів : Новий Світ — 2000, 2023. 283 с.
Шпильовий Л. В., Білецький В. С. Цирконієва промисловість України: становлення і розвиток / За ред. В. С. Білецького. Львів : Новий Світ — 2000, 2024. 400 с.

Автори ВУЕ

В. С. Білецький
Л. В. Шпильовий

Покликання на цю статтю: Білецький В. С., Шпильовий Л. В. Донецький державний хіміко-металургійний завод // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Донецький державний хіміко-металургійний завод (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.01.2025