Всесвітня організація охорони здоров’я

Who logo.svg

Всесві́тня організа́ція охоро́ни здоро́в’я, ВООЗ (англ. World Health Organization, WHO) — міжнародна міжурядова організація, спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй (ООН), що займається розв’язанням міжнародних проблем у сфері охорони здоров’я.

Нормативні документи ВООЗ не є обов’язковими, характер їх використання визначається на національному рівні (за рішенням кожної держави — члена організації).

ВООЗ — неприбуткова організація, що функціонує за рахунок обов’язкових і добровільних членських внесків, а також фінансової допомоги ООН, міжурядових і неурядових організацій, фондів, місцевих органів управління, приватного сектора та доходу від відсотків.

Штаб-квартира розташована у м. Женеві (Швейцарія).

Історична довідка

1945, м. Сан-Франциско — ухвалено рішення щодо створення міжнародної організації з питань охорони здоров’я.

1946, м. Нью-Йорк — Міжнародна конференція охорони здоров’я схвалила Статут ВООЗ.

Документ набув чинності 07.04.1948 (ця дата вважається Днем заснування Всесвітньої організації охорони здоров’я і щорічно відзначається як Всесвітній день здоров’я).

Структура

Членами ВООЗ є 194 країни (на 2020). Участь у складі відкрито для будь-якої держави.

Головні структури ВООЗ — Всесвітня Асамблея охорони здоров’я, Виконавчий комітет, Секретаріат.

Найвищим органом ВООЗ є щорічна Всесвітня Асамблея охорони здоров’я (World Health Assembly), в якій представлені всі члени організації. Асамблея формує Виконавчий комітет ВООЗ, до якого обираються представники 34 держав терміном на 3 роки і який скликається мінімум двічі на рік. Постійними членами є: США, Росія, Великобританія, Франція і Китай. Головною функцією Асамблеї охорони здоров’я є визначення загальних політичних напрямів діяльності.

Основними функціями Виконавчого комітету є реалізація рішень і політики Асамблеї охорони здоров’я, надання їй консультативної допомоги та загальне сприяння в роботі.

Адміністративний орган ВООЗ — Секретаріат. Складається зі штату технічного й адміністративного персоналу (близько 8000 фахівців).

Організацію очолює Генеральний директор, якого призначає Асамблея охорони здоров’я за поданням Виконавчого комітету терміном на п’ять років. 01.08.2017 на посаду Генерального директора ВООЗ призначено доктора Тедроса Адханома Гебреєсуса (Ефіопія).

У системі ВООЗ існує 6 регіональних організацій:

1) Європейська (м. Копенгаген, Данія);

2) Американська (м. Вашингтон, США);

3) Південно-Східної Азії (м. Делі, Індія);

4) Східно-середземноморська (м. Александрія, Єгипет);

5) Західно-Тихоокеанська (м. Маніла, Філіппіни);

6) Африканська (м. Браззавіль, Республіка Конго).

Напрями діяльності

Головна мета ВООЗ — налагоджувати міжнародне співробітництво, сприяти забезпеченню охорони здоров’я населення всіх країн світу.

Організація діє за такими напрямами:

  • координує діяльність урядів і партнерів, фондів, приватних структур, громадських організацій;
  • розроблює стандарти, міжнародні еталонні матеріали та рекомендації для поліпшення здоров’я людей в світі;
  • допомагає державам-членам досягати цілей в боротьбі з неінфекційними та інфекційними захворюваннями, подоланні наслідків стихійних лих;
  • сприяє реалізації національної політики й стратегій щодо розвитку та зміцнення мережі лікувальних закладів, впровадженні загальної імунізації, боротьби з поширенням СНІДу,
  • спрямовує фармацевтичну діяльність тощо.

До функцій організації входить розроблення і поширення технологій, інформації, встановлення міжнародних стандартів, передовсім, стосовно харчових, лікарських, біологічних та інших продуктів.

ВООЗ та Україна

Україна — член ВООЗ від 1948 (приєдналась до Статуту ВООЗ 03.04.1948).

З 1950 по 1991 — період неактивного членства.

Україна поновила членство в 1992. У Києві функціонує Представництво ВООЗ в Україні.

З початком антитерористичної операції співпраця України з ВООЗ набула актуальності.

Співробітництво України з ВООЗ спрямоване на забезпечення конституційного права кожного громадянина України на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Здійснюється переважно через Європейське регіональне бюро (ЄРБ) згідно з рамковими дворічними угодами, що укладаються між Україною та ЄРБ. В угодах визначаються пріоритетні напрями співробітництва, на які виділяються кошти з основного бюджету ВООЗ на підтримку заходів на рівні країни.

Значення

Завдяки зусиллям ВООЗ питання охорони здоров’я стали пріоритетом у політичному порядку денному світу. Їх почали обговорювати на найважливіших політичних форумах, до цієї галузі залучаються нові фінансові ресурси.

Джерела

Представництво ВООЗ в Україні. Веб-сайт: https://geneva.mfa.gov.ua/posolstvo/2612-who).

Література

  1. Левашова И. Г., Мурашко А. Н., Подпружников Ю. В. Надлежащие практики в фармации / Под ред. В. П.Черных, С. Н. Коваленко. Киев : Морион, 2006. 256 с.
  2. Коробенкова М. А. Некоторые аспекты нормотворческой деятельности Всемирной организации здравоохранения. // Социальное и пенсионное право. 2010. № 2. С. 27–30.
  3. Гольденберг Т. В. Юридичні підстави діяльності всесвітньої організації охорони здоров’я // Правова держава. 2018. № 32. С. 169–175.

Автор ВУЕ

Н. В. Дубініна


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.05.2020


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Дубініна Н. В. Всесвітня організація охорони здоров’я // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Всесвітня організація охорони здоров’я (дата звернення: 4.08.2020).

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ