Водомір

Водомі́р — прилад для вимірювання витрат води або іншої речовини.

За принципом дії розрізняють теплові, масові, крильчасті. У тепловому водомірі кількість води, що проходить крізь нього потоком, міряють за інтенсивністю перенесення теплової енергії. У масовому водомірі потоку надають додаткового коливального чи обертального руху, в результаті чого виникають інерційний обертовий момент (трубоводомір), сила Коріоліса чи гідроскопічний ефект, величина яких залежить від витрат води. Крильчастий водомір визначає витрати води за частотою обертання крильчатки, яку приводить в рух міряний потік.

Існують також індукційні (точніші), йонізаційні, ультразвукові, оптичні, тахометричні (турбінні, кулькові), обтікання (ротаметри, поршневі) водоміри.

Для рідин, пари або газів найчастіше використовують водоміри змінного перепаду тиску, дія яких ґрунтується на залежності між витратою речовини і перепадом її тиску, що виникає у звужуючому пристрої (наприклад, діафрагмі, соплі́), встановленому в контрольованому потоці. Витрату сипких речовин вимірюють конвеєрними вагами.

Водоміри застосовують для контролю й обліку речовин у виробництві, побуті, наукових дослідженнях тощо.

Див. також Витратомір.