Ваттар, ат-Тахір

Ватта́р, ат-Тахі́р (араб. وطار الطاهر‎‎; 15.08.1936, м. Седрата, Алжир — 12.08.2010, м. Алжир, Алжир) — письменник, громадський діяч. Писав арабською мовою.

Ваттар, ат-Тахір (وطار الطاهر)
Народження	15.08.1936
Місце народження	Седрата, Алжир
Смерть	12.08.2010
Місце смерті	Алжир (місто), Алжир
Alma mater	Інститут Бен Бадіса
Напрями діяльності	літературна творчість, проза

Відзнаки
Премії	Шарджи ЮНЕСКО за розвиток арабської культури (2005)

Життєпис

Навчався в Інституті Бен Бадіса в Алжирі, згодом в університеті аз-Зітуна в Тунісі. За часів війни за незалежність (1954–1962) бився у лавах Армії національного визволення.

1956 вступив у партію Фронт національного визволення, упродовж 1963–1984 був членом її Національного комітету з засобів масової інформації. У 1963 заснував у м. Константині газету «Аль-Ахрар» — перший тижневик у незалежному Алжирі.

З 1989 очолював культурну асоціацію «Аль-Джахіз».

Творчість

Засновник реалістичного напрямку арабомовної алжирської літератури.

Перші оповідання публікував у 1950-ті в туніських періодичних виданнях. У збірці новел «Дим у моєму серці» (1971), «Померлі повертаються цього тижня» (1974) поєднано художню досконалість і політичну гостроту.

Романи присвячені подіям війни за незалежність («Туз», 1974), проблемам, з якими стикнулася незалежна держава — примітивна економіка, релігійний фанатизм, неписьменність тощо («Землетрус», 1974, «Любов і смерть у непевний час»; 1978, «Весілля мула», обидва — 1978, «Рибалка і палац», 1980). Застосовував символіку, складні стилістичні засоби.

Писав також п’єси («На іншому березі», «Утікач», 1974).

Твори письменника перекладені англійською, французькою, німецькою, італійською та іншими мовами. Українською мовою окремі твори Ваттара ат-Тахіра переклали І. Єрмаков, В. Дяченко, Б. Вірин, І. Шагаль.

Нагороди

Лауреат премії Шарджи ЮНЕСКО за розвиток арабської культури (2005).

Твори

Р о с. п е р е к л. — Туз. Землетрясение. Москва : Прогресс, 1980. 319 с.
Герои возвращаются на этой неделе // Живая память. Стихи и рассказы писателей Азии и *Африки. Ташкент : Издательство литературы и искусства, 1983. 357 с.
У к p. п е р е к л. — Туз // Всесвіт. 1980. № 1.С. 77–126; № 2. С. 37–83.
Туз. І здригнеться земля. Київ : Дніпро, 1982. 286 с.
Весілля мула // Всесвіт. 1988. № 3. С. 3–65.
Ф р а н ц. п е р е к л. — Ez-Zilzel. Alger : Enag, 2002. 158 р.
Les martyrs reviennent cette semaine. Alger : Enag, 2002. 127 p.

Література

Ланда Р. Письменник, покликаний революцією // Всесвіт. 1980. № 1. С. 177–179.
Развитие литературы в независимых cтранах Африки (60–70-е годы XX в.). Москва : Наука, 1980. 256 с.
Єрмаков І. Веселі пригоди, сумні алегорії // Всесвіт. 1988. № 3. С. 66–67.
Leperlier T. Algérie, les écrivains de la décennie noire. Paris : CNRS, 2018. 344 р.

Автор ВУЕ

С. В. Глухова

Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Ваттар, ат-Тахір // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ваттар, ат-Тахір (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 22.02.2021