Варіометр

Варіометр зі змінною взаємоіндукцією

Варіо́метр (від лат. vario — змінюю і грец. μετρεω — вимірюю) — котушка (шпуля) зі змінною індуктивністю для настроювання частотних коливальних контурів.

Характеристика

Для забезпечення змінної індуктивності варіометр виготовляють з двох котушок, одна з яких (ротор) рухома та обертається навколо вісі, а інша (статор) нерухома. Залежно від взаємного розташування і при послідовному ввімкненні індуктивність котушок змінюється в межах від [math]L = L_1 + L_2 + 2M[/math] до [math]L = L_1 + L_2 – 2M[/math], де [math]M[/math] — взаємоіндуктивність котушок, яка не перевищує 0,01 Гн.

Плавної зміни індуктивності в широких межах досягають такими способами:

• плавною зміною числа витків одношарової циліндричної шпулі за допомогою ролика або щітки, які ковзають по поверхні;
• зміною взаємної індукції між двома шпулями, одна з яких нерухома, з’єднаними послідовно або паралельно;
• переміщенням введеного в шпулю магнітного або немагнітного осердя;
• зміною магнітної проникності магнітного осердя за рахунок домагнетування.

Для зменшення впливу на індуктивність варіометра зовнішнього магнітного поля в його котушці застосовується статична міряльна система, згідно з якою варіометр складається з чотирьох нерухомих і двох рухомих плоских котушок. У цьому випадку дія зовнішнього однорідного або змінного магнітного поля в кожний момент часу на міряльні котушки однакова за величиною, але протилежна за напрямком, що взаємно компенсує вплив зовнішнього поля.

Кожен із наведених способів забезпечує певний діапазон і закон зміни індуктивності та інші специфічні особливості, якими визначаються конструкції і сфери використання варіометра.

Застосування

• Варіометр у радіотехніці — котушка (шпуля) змінної індуктивності для настроювання частотних коливальних контурів;
• у геофізиці — прилад для визначення змін будь-яких величин (змін у часі напруженості геомагнітного поля Землі, магнітних варіацій, поля сили тяжіння поблизу земної поверхні (гравітаційних варіацій); для розвідки покладів корисних копалин;
• в авіації — пілотажний прилад для визначення швидкості зміни висоти польоту.

Література

1. Матвійків М. Д., Когут В. М., Матвійків О. М. Елементна база електронних апаратів. 2-ге вид. Львів:Львівська політехніка, 2007. 428с.
2. Бойко В. І., Гуржій А. М., Жуйков В. Я. та ін. Основи технічної електроніки : у 2 кн. Київ : Вища школа, 2007. Кн. 2. 510 с.
3. Johnson D. Fundamentals of Electrical Engineering. [W. p.] : Connexions, 2013. 320 p.
4. Матвійків М. Д., Вус Б. С., Матвійків О. М. Елементи та компоненти електронних пристроїв. Львів:Львівська політехніка, 2015. 496 с.
5. Horowitz P., Hill W. The Art of Electronics. 20th ed. New York : Cambrige University Press, 2024. 1230 p.

Автор

Д. І. Цюцюра, М. Д. Матвійків

Покликання на цю статтю: Цюцюра Д. І., Матвійків М. Д. Варіометр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Варіометр (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.03.2025