Бієшу, Марія Лук'янівна

Біє́шу, Марі́я Лук’я́нівна (рум. Bieșu, Maria; 03.08.1935, с. Волонтирь, тепер Штефан-Водського району, Молдова — 16.05.2012, м. Кишинів, тепер Молдова) — оперна та камерна співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог, народна артистка СРСР (з 1970), народна артистка Республіки Башкортостан (з 1994), почесний член АН Молдови (з 1999).

Бієшу, Марія Лук'янівна (Bieșu, Maria)
Народження	03.08.1935
Місце народження	Волонтирь
Смерть	16.05.2012
Місце смерті	Кишинів
Місце поховання	Кишинів
Місце діяльності	Молдова
Напрями діяльності	музичне мистецтво

Життєпис

Народилася в селянській сім’ї. Навчалась у сільськогосподарському технікумі у м. Леові та брала участь у художній самодіяльності. Закінчила Кишинівську консерваторію (1961; тепер Академія музики, театру та образотворчих мистецтв), клас вокалу П. Ботезат (1922, тепер РФ — 2001, тепер Молдова). Під час навчання (1958–1960) виступала з оркестром народних інструментів та Ансамблем пісні й танцю «Флуєраш» («Fluieraș»). З 1961 — солістка Молдавського театру опери та балету (тепер Національний театр опери та балету Республіки Молдова імені Марії Бієшу).

Разом із групою оперних солістів стажувалася у театрі Ла Скала (1965–1967). Брала участь у міжнародних конкурсах. Здобула першу премію, золотий кубок і звання «найкращої Чіо-Чіо-сан світу» на Міжнародному конкурсі пам’яті Міури Тамакі у м. Токіо (1967). Відтоді її запрошували співати на сценах театрів Європи, а також брати участь у журі міжнародних вокальних конкурсів, виступати в концертах, читати лекції у різних музичних закладах світу.

Виконала партію Недди в опері «Паяци» Р. Леонкавалло на сцені театру «Метрополітен-опера» (1971), однак відмовилася від річного контракту з цим театром. Виступала у концертній залі «Олімпія» (м. Париж), Великому театрі, театрах Болгарії, Румунії, Польщі, Фінляндії, Австрії, Ізраїлю, Австралії, Японії тощо. Гастролювала в різних містах СРСР, зокрема на теренах України.

Працювала у Кишинівській консерваторії: викладач (з 1980), професор (з 1986). Голова Спілки музичних діячів Молдови (з 1987), віцепрезидент Міжнародної спілки музичних діячів (з 1992, м. Москва). Депутат Верховної Ради СРСР 7–11-го скликань (1966–1989). Організувала щорічний Міжнародний фестиваль зірок опери та балету «Марія Бієшу запрошує» (відбувається з 1990, тепер Міжнародний фестиваль імені Марії Бієшу).

Виступила в європейських столицях (Парижі, Римі, Бухаресті, Берліні, Софії, Брюсселі) з програмою творів композиторів Румунії та Молдови на вірші М. Емінеску на честь оголошеного ЮНЕСКО року М. Емінеску (2001).

Померла від лейкемії. Похована на Центральному кладовищі м. Кишинева.

Творчість

Співачці були притаманні філігранна техніка та витонченість вокалу. Голос вирізнявся пластичністю, м’якістю, соковитістю звучання. У репертуарі понад 30 різноманітних партій, як ліричних, так і драматичних. Дебютувала 28.04.1962 у партії Тоски в однойменній опері Дж. Пуччині. Серед партій: Аурелія («Аурелія» Д. Гершфельда), Татьяна, Ліза («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Аїда, Леонора, Єлизавета («Аїда», «Трубадур», «Дон Карлос» Дж. Верді), Чіо-Чіо-сан, Турандот («Мадам Баттерфляй», «Турандот» Дж. Пуччині), Норма (однойменна опера В. Белліні). Виконала низку партій на прем’єрах молдавських опер.

Виступала також у концертах як камерна співачка. У репертуарі були твори Й. С. Баха, Г. Ф. Генделя, Ф. П. Шуберта, Ф. Ліста, П. Чайковського, С. Рахманінова, С. Прокоф’єва та інших композиторів, старовинні романси, народні пісні, твори сучасних композиторів Молдови тощо.

Записала низку творів на радіо, дисках і платівках, знімалась у музичних телефільмах.

Нагороди та визнання

Лауреат Державної премії Молдавської РСР (1968), Державної премії СРСР (1974), Ленінської премії (1982), премії Фонду Ірини Архипової (2001).

Лауреат 3-ї премії Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського (1966).

Нагороджена орденами Леніна (1984, 1990), Трудового Червоного Прапора (1976), «Знак Пошани» (1960), Республіки (1992), Зірки Румунії (2000), медаллю М. Емінеску (2001).

Почесна громадянка м. Кишинева.

Ім’я Бієшу присвоєно Національному театру опери та балету Республіки Молдова (2012)

Література

Вдовина Е. Мария Биешу. Кишенев : Литература артистикэ, 1984. 205 с.
Bieșu, Maria // Buzilă S. Interpreți din Moldova. Chișinău : Arc, 1996. P. 55–58.
Maria Bieşu: scena, opera — dragostea mea. Chișinău : Cartea Moldovei, 2005. 240 p.
Maria Bieşu: vocaţie şi destin artistic. Chișinău : Acadademia de Ştiinţe a Moldovei, 2010. 417 р.
Iuncu R. Niciodată pierdută, feminitatea. Chișinău : Gunivas, 2022. 127 p.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бієшу, Марія Лук'янівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бієшу, Марія Лук'янівна (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.11.2024