Бістр

Бістр (фр. bistre) — бурий (коричневий) водорозчинний пігмент із деревної сажі (бука чи інших смолистих дерев) та рослинного клею; також колір коричневих відтінків.

Зміст

1 Історія
2 Характеристика
3 Виготовлення
4 Література
5 Автор ВУЕ

Історія

У Середньовіччі використовували для малювання пером та/або пензлем, найчастіше — мініатюр книжкових. Уперше згадується 1431 під назвою калого (лат. calogo). В англійській мові як назва кольору (англ. bister) вживається від 1727.

Бістр широко застосовували європейські художники 15–18 ст., зокрема: Леонардо да Вінчі, І. Босх, Тиціан, Тінторетто, Рембрандт та інші. На старовинних малюнках без хімічного аналізу бістр неможливо відрізнити від чорнила, яке з часом набуває коричневого відтінку.

Наприкінці 18 століття бістр замінили сепія і туш. Тепер використовується рідко.

Характеристика

Світлочутлива, нестійка бура фарба (від ясно-бурого до буро-чорного забарвлення), легкорозчинна у воді. Під світлом пігмент має тенденцію до вицвітання, набуваючи сірого відтінку.

Виготовлення

Сажу, утворену від спалювання дров, розтирають, промивають у кілька прийомів гарячою водою, видаляють у такий спосіб смолу. Відстоюють, з’єднують осад із клейовим розчином вишневої або сливової камеді (глею). Після випаровування води, із отриманої воскоподібної маси формують таблетки і висушують. Перед використанням бістр розчиняють у воді. Колір залежить від породи деревини і ступеня випалу. Також виготовляють із кореня цикорію, такий бістр менш світлочутливий і водостійкий.

Література

Kobè K. Iz zgodovine Bistre // Kronika. 1961. № 9 (3). P. 165–173.
Roldan M., Centeno S., Rizzo A. et al. Characterization of Bistre Pigment Samples by FTIR, SERS, Py-GC/MS and XRF // MRS Online Proceedings Library. 2014. № 1656. P. 15–26.
Baumer U., Höpker C., Dietemann P. et al. On the Use of Bistre in Transparent Wood Varnishes: Analysis, Application and Reconstruction // Studies in Conservation. 2019. № 64 (sup 1). P. S115–S125.