Біоакустика

Біоаку́стика (від біо... та акустика) — розділ акустики, що вивчає форми, засоби, системи звукового й ультразвукового спілкування тварин. Міждисциплінарна галузь науки на помежів’ї фізики та біології. Офіційне визнання біоакустика отримала на 1-му Міжнародному біоакустичному конгресі (Пенсильванія, США, 1956). Біоакустика тісно пов’язана із зоологією, етологією, морфологією та фізіологією органів, що виробляють і сприймають звукові сигнали, а також із біофізикою. Звукове спілкування тварин змінюється в процесі еволюції в бік ускладнення й підвищення надійності; відбувається перехід від «механічного» голосу, створюваного тертям різних частин тіла, до використання течії повітряної в дихальних шляхах (справжній голос). Разом із голосом розвиваються системи сприйняття звуків. Біоакустика має практичне значення. Наприклад, за допомогою штучно відтворюваного голосу (сигналів) відлякують птахів від аеродромів, де їхня присутність загрожує авіатрощами. Практичний інтерес для біоніки становлять дослідження ехолокації і механізмів опрацювання акустичної інформації слухової системи сов, комахоїдних кажанів і дельфінових.

Література

Ткаченко І., Краснобокий Ю., Ільніцька К. Фізичні основи застосування ультразвукового методу дослідження у біофізиці та медицині // Věda a perspektivy. 2023. № 9 (28). С. 372–385.
Coutant M., Villain A., Briefer E. A Scoping Review of the Use of Bioacoustics to Assess Various Components of Farm Animal Welfare // Applied Animal Behaviour Science. 2024. Vol. 275. P. 1–14. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0168159124001345
Kershenbaum A., Akçay Ç., Babu‐Saheer L. et al. Automatic Detection for Bioacoustic Research: A Practical Guide from and for Biologists and Computer Scientists // Biological Reviews. 2024. Vol. 2024. P. 1–27. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/brv.13155