Біноміальна випадкова величина

Біноміа́льна випадко́ва величина́ — одне з основних понять теорії ймовірностей та математичної статистики, що виражає кількість успіхів, отриманих у кожному випробуванні експерименту.

Біноміальна випадкова величина [math]X[/math] є дискретною випадковою величиною, може набувати значення [math]0,1,2,3,4,…,n[/math], де [math]n[/math] — кількість успішних результатів у випробуваннях з ймовірностями

[math]P\left\{X = m\right\}\gt = C_n^m p^m (1-p)^{n-m}[/math],

.

Тоді випадкова величина [math]X[/math] має біноміальний розподіл із параметрами [math]n[/math] і [math]p[/math], що можна записати у вигляді [math]X∈B_{n,p}[/math].

Література

Костробій П. П., Рижа І. А. Теорія ймовірностей. Львів : Растр-7, 2021. 284 с.
Квасниця Г. А., Притула М. М., Прядко О. Я. Теорія ймовірностей та математична статистика : у 2 ч. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019–2023.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Біноміальна випадкова величина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біноміальна випадкова величина (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.04.2025