Білі ночі
Бі́лі но́чі — оптичне явище, обумовлене підсвічуванням верхніх шарів атмосфери Сонцем при його положенні під горизонтом на висотах, які за модулем не перевищують 6° (іноді розглядають кути 9° або 12°).
Така дефініція не є строго астрономічною. Міжнародний астрономічний союз не дає визначення поняття «біла ніч», зараховуючи його до побутового.
Характеристика
Період настання білої ночі та його тривалість залежать від географічної широти. Час перебігу явища від заходу до сходу Сонця є інтервалом неперервних громадянських сутінків (див. Сутінки астрономічні).
У Північній півкулі на географічних широтах дещо менших за 66,5° явище білої ночі настає з кінця першої декади травня до середини першої декади серпня; у Південній півкулі на географічних широтах дещо більших за (–66,5о) — із кінця першої декади листопада до початку першої декади лютого.
У місцевостях, де не існує полярний день, білу ніч можна побачити в період сонцестояння. Чим вища широта місцевості, тим більша кількість білих ночей; найбільшу освітленість фіксують у ніч сонцестояння.
Із визначення білої ночі та зважаючи на кут нахилу площини екліптики до площини екватора небесного виходить, що явище можна побачити на широтах, модуль значення яких не більший за 60° 33'. Але враховуючи умовність поняття, мешканці і більш низьких широт (наприклад жителі м. Стокгольму) можуть споглядати так звані білі ночі.
У широтах вищих за полярне коло біла ніч триває упродовж двох-чотирьох тижнів до настання полярного дня і після його закінчення. Географічно — це переважно території Фінляндії, Ісландії, Антарктиди, Швеції, Норвегії, Данії (Фарерські острови, Гренландія), Естонії (на півночі), Великобританії (Оркнейські та Шотландські острови в Шотландії, а також Південні Оркнейські острови в Антарктиці), США (майже вся Аляска, за винятком південних районів), Канади (північні райони).
На Північному полюсі період білих ночей охоплює календарні дати з 3 по 18 березня і з 26 вересня по 11 жовтня, на Південному полюсі — з 23 березня по 7 квітня і з 7 по 21 вересня.
Іноді білими ночами називають період, протягом якого Сонце, опускається під горизонт не більш ніж на 9°. Тому світлі ночі у місцевостях, які лежать на широтах, модуль значення яких не більших 57°, а громадянські сутінки на 4 години переходять у навігаційні (див. Астрономічні сутінки), часто теж називають білими, хоча у цей період без штучного освітлення обійтися не можна.
Додатково
Іноді білі ночі настають на широтах близьких до тропіків. Таке явище можливе коли в стратосферу потрапляє дрібнодисперсна завись, що розсіює сонячне світло на великих висотах після заходу Сонця. Зокрема, таке явище спостерігалося декілька ночей в Центральній і Південній Європі після падіння Тунгуського метеорита (1906).
Література
- Det Nordlige Norge Fra Trondheim Til Midnattssolens Land / Ed. by Tr. Haugan. Trondheim : Reisetrafikkforeningen for Trondheim og Trøndelag, 1940. 68 p.
- Jones H. S. General Astronomy. 4th ed. London : Edward Arnold, 1961. 470 p.
- Flandern T. C. Van, Pulkkinen K. F. Low-Precision Formulae for Planetary Positions // Astrophysical Journal Supplement Series. 1979. № 41. P. 391–411.
- Astronomical Applications Department. URL: https://www.cnmoc.usff.navy.mil/Our-Commands/United-States-Naval-Observatory/Astronomical-Applications-Department/
- Bikos K. Astronomical Twilight — Astronomical Dawn & Dusk // Timeanddate. URL: https://www.timeanddate.com/astronomy/astronomical-twilight.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Білі ночі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білі ночі (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 23.10.2025
