Білоголова українська порода
Білоголо́ва украї́нська поро́да великої рогатої худоби (ВРХ) — порода молочного напряму продуктивності, виведена в Україні.
Зміст
Історична довідка
Виведена наприкінці 18 — початку 19 ст. на Правобережній Україні шляхом схрещування місцевої поліської худоби із завезеною чорно-рябою голландською (ґронінґенське відріддя). За іншою версією, основою білоголової української породи стала білоголова голштинська ВРХ з німецьких та чеських колоній південної частини Полісся. Породу вдосконалювали у процесі подальшої селекційної (див. Селекція) роботи, створення належних умов утримання й годівлі.
Племінна робота з популяцією розпочалася зі створення Державної племінної книги білоголової колонійської худоби. У першому томі видання (1928) було записано 3 178 голів, що належали розплідникам, контрольним секціям та колективним господарствам тогочасних Київського, Волинського, Коростенського, Бердичівського, Вінницького, Шепетівського, Проскурівського і Білоцерківського округів. Більша частина записаних тварин (88,3 %) була червоної масті, решта (11,7 %) — чорної.
Порода представляла значний інтерес для науковців і племінних господарств у період її формування та інтенсивного використання у 1950‒1970-х як одна із перспективних та поширених популяцій. Розводили у Житомирській області, Хмельницькій області, Київській області, частково у Вінницькій області. Було створено понад 35 високопродуктивних родин та 10 ліній. Пізніше інтерес до породи втрачено; на її основі створено нову, продуктивнішу українську чорно-рябу молочну породу.
Стандарт породи
Масть чорна (від сер. 20 ст. — переважає) або червона. Голова біла, здебільшого з червоним або чорним облямуванням («окуляри») навколо очей. Мають здебільшого білі черево й вим’я, а також нижні частини кінцівок («панчохи») і китицю хвоста. Тварини вираженого молочного типу, ніжної міцної конституції з легкою головою, довгою шиєю, глибокими грудьми, прямою й широкою спиною, добре розвиненою середньою третиною тулуба, великим вим’ям, невисокими міцними ногами.
Господарська характеристика
Висота в холці 127 см, глибина грудей 65–68 см, ширина грудей 39 см, коса довжина тулуба 165 см, обхват грудей за лопатками 178–185 см. Середня жива вага бугаїв — 850‒950 кг, корів — 380‒500 кг, телят при народженні — 30–34 кг. Середньорічний надій молока — бл. 3 200 кг (у найкращих стадах отримували 4 000 — 4 500 кг), жирномолочність 3,7‒3,8 %. Молочна продуктивність корів білоголової української породи, поза впливу ліній, залежить також від спадковості бугая-плідника та поєднуваності батьківської основи. Забійний вихід у дорослих корів — 50–52 %, у відгодівельного молодняку – 55–57 %.
Сучасний стан
Від кінця 20 ст. поголів’я ВРХ білоголової української породи цікавило науковців уже як резерв спадкового генетичного матеріалу з високою адаптаційною здатністю. До 2022 білоголову українську породу розводили лише в одному племінному господарстві в с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області (2015 у стаді налічували 850 тварин, із них 300 корів, середній надій на корову становив 4 800 кг на рік). Натепер поширена локально, є некомерційною і належить до зникомих вітчизняних популяцій.
Література
- Племінні ресурси України. Київ : Аграрна наука, 1998. 336 с.
- Засуха Т. В., Зубець М. В., Сірацький Й. З. та ін. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії. Київ : Аграрна наука, 1999. 510 с.
- Микитюк Д. М., Гузєв І. В., Порхун М. Г. та ін. Аналіз генетичних ресурсів тваринництва України в контексті їхнього збереження і раціонального використання // Розведення і генетика тварин. 2006. Вип. 40. С. 129–140.
- Войтенко С. Л., Вишневський Л. В. Сучасний стан та перспективи розвитку білоголової української породи // Розведення і генетика тварин. 2016. Вип. 52. С. 194‒202.
- Войтенко С. Л., Сидоренко О. В. Ефективність розведення інбредної худоби білоголової української породи // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. 2020. № 124. С. 232–245.
- Войтенко С. Л., Сидоренко О. В. Білоголова українська порода за чистопородного розведення та схрещування // Bulletin of Sumy National Agrarian University. The Series: Livestock. 2021. № 1 (44). P. 55–62.
- Войтенко С. Л., Сидоренко О. В. Збереження генофонду та підвищення продуктивності худоби білоголової української породи // Вісник аграрної науки. 2021. № 2 (815). С. 41–51.
- Suprovych T. M., Suprovych M. P., Biriukova O. D. et al. BoLA-DRB3 Gene as a Marker of Sensitivity of the white-headed Ukrainian Cattle to Mastitis // Theoretical and Applied Veterinary Medicine. 2022. № 10 (1). P. 3–10.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білоголова українська порода // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білоголова українська порода (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.10.2025
