Буяло, Олег Юрійович

Буя́ло, Оле́г Ю́рійович (12.04.2002, м. Славутич, тепер Вишгородського району Київської області, Україна — 19.06.2023, поблизу селища Велика Носівка Волноваського району Донецької області, Україна; похований 25.06.2023 у рідному місті) — військовослужбовець, лейтенант Військово-морських сил Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).

Буяло, Олег Юрійович
Народження	12.04.2002
Місце народження	Славутич
Смерть	19.06.2023
Місце смерті	Донецька область
Місце поховання	Славутич
Alma mater	Військова академія
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка

Життєпис

Народився у сім’ї військового. Навчався в загальноосвітній школі № 1 та ліцеї (м. Славутич). Захоплювався спортом (займався дзюдо).

Закінчив факультет морської піхоти Військової академії (м. Одеса).

У лютому 2023 призначений командиром роти морської піхоти новоствореної 37-ї окремої бригади морської піхоти. Паралельно командував групою загальновійськового резерву батальйону.

Загинув під час виконання бойового завдання (останній раз виходив на зв’язок 13.06.2023).

Залишилися батьки.

Подвиг

05.06.2023 одна з груп резерву на чолі з О. Буялом прорвала лінії оборони противника на півдні Донецької області та фактично опинилася в тилу ворога. Разом із двома побратимами зачистили понад кілометр ворожих окопів та захопили полоненого.

06.06.2023 О. Буяло отримав наказ у складі групи дійти до окупованого селища Новодонецького Донецької області. Біля населеного пункту група потрапила під артилерійський обстріл ворога. Частина групи була вимушена відійти на вже підготовлені позиції. Лейтенант із кількома побратимами зумів із боєм прорватися в окупований населений пункт, де вони опинилися в повному оточенні ворога. У ніч проти 07.06.2023 вогонь артилерії корегував лейтенант О. Буяло. На ранок із боями група прорвала лінію оборони ворога та вийшла з оточення.

13.06.2023 О. Буяло очолив групу бійців для штурму опорного пункту противника на стратегічно важливій висоті поряд із селищем Велика Новосілка Волноваського району Донецької області. Підрозділ зумів виконати завдання, але під час ворожого артилерійського обстрілу лейтенант О. Буяло загинув.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24.02.2024, посмертно).

Меморіалізація

Почесний громадянин м. Славутича (28.06.2023).

У травні 2024 відбувся турнір по дзюдо пам’яті Героя України Олега Буяло у м. Славутичі.

На честь Героя України перейменовано бульвар у м. Славутичі (2024).

Джерела

Про присвоєння О. Буялу звання Герой України: Указ Президента України № 101/2024 від 24 лютого 2024 р. // Президент України. 2024. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1012024-49873

Література

Буяло Олег // Славутицька міська громада. 2023. URL: https://e-slavutych.gov.ua/news/1688561337/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Буяло, Олег Юрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буяло, Олег Юрійович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.11.2024