Будинок Нової біржі в Одесі

Буди́нок Ново́ї бі́ржі в Оде́сіпам’ятка архітектури національного значення, Україна.

Будинок Нової біржі в Одесі. Фото початку 20 ст. Джерело ілюстрації: Історико-містобудівні дослідження Одеси / Тимофієнко В. І., Вечерський В. В., Сердюк О. М., Бобровський Т. А.; За ред. Вечерського В. В. Київ : Фенікс, 2008

Загальні відомості

Будівля розташована на ділянці значного пониження рельєфу й формує перехрестя вулиць Пушкінської та Буніна як архітектурна домінанта.

Фасад з вулиці Пушкінської.
Фото В. В. Вечерського
Фрагмент фасаду. Фото В. В. Вечерського

Історична довідка

Споруджена 1894–1899 за проектом архітектора О. Бернардацці. Будівництву передував всесвітній конкурс 1891 на найкращий ескізний проект будинку, переможцем якого виявився архітектор В. Прохаска (1870–1927; Чехія). Його проект переробив О. Бернардацці відповідно до вимог замовників. Архітектурний нагляд за будівництвом здійснював В. Домбровський (1854–1917; Росія). 1900 на відзнаку 50-річчя творчої діяльності О. Бернардацці в лоджії головного входу встановлено мармуровий бюст зодчого, виконаний скульптором Б. Едуардсом. Він же, а також скульптори М. Молінарі (1868 — після 1936; Україна — Італія) і Л. Менціоне (серед. 19 ст. — після 1900; Італія — Україна) створили скульптурне оздоблення. Монументальний живопис в інтер’єрах виконали художники Дж. Кассіолі (1865–1942; Італія) та М. Карабін (Росія). Будинок реставровано за проектом архітектора В. Шевченко (1926–2016; Україна) та ін. наприкінці 1950-х. З 1937 у приміщенні функціонує Одеська обласна філармонія.

Характеристика

Різновисока, складно закомпонована будівля має підвал, цокольний та основний поверхи. У східній частині корпусу є внутрішній двір, утворений периметрально розміщеними допоміжними двоповерховими крилами зі службовими приміщеннями. Основні приміщення біржі розміщені в зовнішніх крилах споруди з боку вулиці Буніна, які симетрично фланкують четверик вежі з глибокою відкритою лоджією головного входу. Вежа накрита чотирисхилим наметовим дахом. Лоджія має прямі тримаршеві мармурові парадні сходи, що ведуть до галереї головного входу на рівні основного поверху. За нею, у західному дворовому крилі, розташовані парадний вестибюль та фойє із входами в операційний зал, який є головним приміщенням і займає весь поверх основного західного крила.

Центрально-осьову симетрію на головному фасаді фіксує розміщення парадного входу з лоджією. Її урочистий характер підкреслює поєднання мармурових головних сходів та галереї з балюстрадами й двома ростральними колонами зі складним вертикально розкритим внутрішнім простором. Цей простір створений системою з чотирьох підпружних арок, пандативів і купола, в оздобленні яких широко застосовано орнаменти та інкрустації зі штучного різнобарвного каміння. Стіни, оздоблені тонованими керамічними плитами, відтіняють акцентований декор головного входу й масивний рустований (див. Руст) цоколь.

У стилістичному вирішенні переважає застосування історичних форм венеційської готики та меншою мірою — неоренесансного напряму історизму. Чіткого ритму й виразності надають фасадам великі подвійні та потрійні вікна з типово готичним складним малюнком рам і стрілчастими архівольтами. У простінках цей ритм підтримують менші за розмірами глибокі ніші-едікули, а на рівні широкого масивного аркатурного (див. Аркатура) фриза й карниза, на осях крайніх вікон фасаду на вулиці Пушкінській — розвинені едікули з високими готичними щипцями. Гармонійною пропорційністю вирізняються дещо відмінні від вуличних дворові фасади, перший поверх яких сформовано легкими аркадними (див. Аркада) галереями, а на другому застосовано ритм так званих «брамантових вікон» (вписане у прямокутник вікно, завершене півциркульною аркою). Урочистість фасадів підкреслюють різноманітні орнаментальні віконні розетки, ніші, готичні вежі, люкарни, пінаклі тощо.

Стіни муровані. У конструкції купольного перекриття лоджії та ростральних колон, які фланкують центральні сходи, а також в облицюванні цокольного поверху широко використано бетон. В інтер’єрі основні засоби виразності зосереджено на оздобленні операційного залу. Півциркульні десюдепорти трьох входів до залу прикрашають живописні панно «Торгівля», «Промисловість» та «Землеробство». Кесонований (див. Кесон) плафон залу вирізьблено з цінних порід дерева, його підкреслює розміщений периметрально широкий фриз із сюжетним малюванням. Дуже виразні мармурові скульптури в нішах. У балконних (див. Балкон) галереях широко застосовані бронзові торшери, в оздобленні стін — філігранне орнаментальне різьблення, штучний мармур та ін.

Значення

За високою якістю архітектурного вирішення та майстерністю виконання оздоблювальних робіт будинок Нової біржі належить до найвизначніших в Україні споруд громадського призначення кінця 19 ст.

Література

  1. Тищенко О. Будинок Нової Біржі // Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 183–184.
  2. Тимофієнко В. І., Вечерський В. В., Сердюк О. М. та ін. Історико-містобудівні дослідження Одеси. Київ : Фенікс, 2008. 156 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Будинок Нової біржі в Одесі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будинок Нової біржі в Одесі (дата звернення: 21.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
22.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ