Бригантина

Бригантина

Бриганти́на (фр. brigantin — однощоглове або двощоглове судно, від італ. brigantino — невеликий корабель, зменшувальне від brigante — той, хто входить до складу загону, ескортний корабель) — двощогловий вітрильник із прямими вітрилами на передній та косими на задній щоглах.

Історична довідка

Бригантини виникли у добу Відродження на Середземному морі. У 15 ст. із розвитком морської торгівлі виникла потреба у швидкохідних суднах, здатних одночасно перевозити вантажі й виконувати військові функції. Перші вітрильники із косими вітрилами будували на верфах Венеції, Генуї та інших італійських міст. У 16 ст. з’явилися судна із двома щоглами, де фок-щоглу (передня) було оснащено прямими вітрилами, а грот-щоглу (задню) — косими. Таке поєднання забезпечувало судну маневровість, добру швидкість і можливість ходу проти вітру, що робило його універсальним як для прибережного плавання, так і для океанських переходів. У 17–18 ст. бригантини набули особливого поширення в Англії, Франції, Іспанії та Нідерландах. Вони виконували роль кур’єрських і патрульних суден, їх використовували для розвідки, перевезення вантажів і пошти. На відміну від фрегатів чи лінійних кораблів, бригантини не потребували великої команди (зазвичай 30–50 осіб) і могли діяти автономно. У 18 ст. бригантини стали використовувати й у трансатлантичних перевезеннях.

Характеристика

Корпус бригантини видовжений, із піднятими форштевнем і ахтерштевнем, що забезпечує добру морехідність та остійність, матеріал корпусу — дуб, модрина або сосна. Довжина — 25–40 м, ширина — 6–8 м. Водотоннажність судна — 100–300 т. Набір вітрил — від 8 до 12 одиниць. Швидкість — 18–22 км/год.

В Україні

На зламі 17–18 ст. бригантини будували на верфах міст Херсона, Миколаєва, Очакова (тепер Миколаївська область). Їх застосовували для розвідки, зв’язку між ескадрами Чорноморського флоту, перевезення спорядження і продовольства (зокрема зернових культур, солі). У 20 ст. із появою парових суден роль бригантин зменшилася. Збереглися як навчальні та історичні вітрильники.

Література

1. Chapman C. F. Piloting, Seamanship and Small Boat Handling. New York : Hearst Marine Books, 1992. 640 p.
2. Історія судноплавства / За ред. І. М. Ковальова. Київ : Либідь, 2003. 312 с.
3. Попельницький Р. В. Морська справа і суднобудування в Україні (XV–XIX ст.). Одеса : Астропринт, 2012. 228 с.

Автор ВУЕ

К. Л. Торопчинова

Покликання на цю статтю: Торопчинова К. Л. Бригантина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бригантина (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.01.2026