Бредель, Віллі

Віллі Бредель

Бре́дель, Ві́ллі (нім. Bredel, Willi; 02.05.1901, м. Гамбург, Німеччина — 27.10.1964, м. Берлін, тепер Німеччина) — письменник і громадський діяч, член Академії мистецтва (тепер Берлінська академія мистецтв) Німецької Демократичної Республіки (НДР; з 1950, у 1962–1964 — її президент), один з основоположників літератури соціалістичного реалізму. Писав німецькою мовою.

Бредель, Віллі (Bredel, Willi)
Народження	02.05.1901
Місце народження	Гамбург
Смерть	27.10.1964
Місце смерті	Берлін
Напрями діяльності	проза
Традиція/школа	Реалізм соціалістичний, Психологізм у літературі

Життєпис

Після закінчення школи навчався на токаря і працював на фабриці фурнітури «Ґебрюдер Лезер» (нім. «Gebrüder Leser», м. Гамбург, 1916–1920).

Член Соціалістичної робітничої молоді (1916–1917), Ліги Спартака (1917–1920), Комуністичної партії Німеччини (з 1919).

Брав участь у Гамбурзькому повстанні (1923), засуджений до двох років ув’язнення. Після амністії 1925 був моряком, таксистом, токарем на фабриці «Кампнагель» (нім. «Kampnagel», м. Гамбург), редактором комуністичних новинних видань. 1930 засуджений на два роки за «підготовку літературної та державної зради».

Перші романи написав у в’язниці, де також редагував журнал про кіно «Соціалістичний фільм-критик» (нім. «Die Sozialistische Film-Kritik»).

Після захоплення влади нацистами (див. Нацизм) 1933 ув’язнений у концентраційному таборі Фульсбюттель (м. Гамбург). Звільнений 1934, виїхав до Чехословаччини, потім — до Росії. Перебував у м. Москві в готелі «Люкс», де в часи нацистської епохи проживали вигнанці з Європи, зокрема з Німеччини. У період еміграції в СРСР (1934–1945, з перервами) працював у німецькій редакції Всесоюзного радіокомітету в м. Москві (радіомовлення «Голос Росії» / нім. «Stimme Russlands»).

1934 вийшов друком його автобіографічний роман «Іспит» («Die Prüfung»; неодноразово перевидавався, перекладався різними мовами), де описано нацистський концтабір. Цей досвід виклав також у газеті «Дойче централь цайтунг» (нім. «Deutsche Zentral Zeitung» — «Німецькій центральній газеті»; видавали у м. Москві). 1936–1939 — співредактор літературного журналу «Дас Ворт» (нім. «Das Wort» — «Слово») разом із Б. Брехтом та Л. Фейхтвангером.

Як комісар батальйону Тельмана 1937–1938 брав участь у Громадянській війні в Іспанії 1936–1939.

У Другій світовій війні воював на боці Радянської армії. Його пропагандистські матеріали використовували, щоб спонукати 6-ту армію до капітуляції у Сталінградській битві 1942–1943.

Разом з іншими німецькими інтелектуалами 1943 став співзасновником Народного комітету «Вільна Німеччина» (Комітет створювався під наглядом радянського керівництва).

Після війни повернувся на батьківщину. У серпні 1945 став співзасновником Державної культурної асоціації за демократичне оновлення Німеччини. 1947–1949 — член Державного парламенту Мекленбурга, 1949–1950 — член Народної палати НДР. Працював головним редактором літературних журналів «Хойте унд морґен» (нім. «Heute und Morgen» — «Сьогодні і завтра»; 1947–1950) та «НДЛ» (скорочення від нім. «Neue Deutsche Literatur» — «Нова німецька література»; 1952–1956).

Один із засновників (1950) і президент (1962–1964) Академії мистецтва НДР. 1953–1981 статті письменника публікували в її літературному журналі «Зінн унд форм» (нім. «Sinn und Form» — «Зміст і форма»).

1954–1964 — член Центрального комітету Соціалістичної єдиної партії Німеччини, з 1957 — також член Культурної комісії Центрального комітету.

Творчість

Бредель — один із засновників соціалістичного реалізму в Німеччині. Його творчість є зразком пролетарської літератури, що поєднує революційний пафос із глибоким психологізмом (див. Психологізм у літературі). Прикметна особливість творів письменника — усебічне зображення повсякдення робочого класу, виразне змалювання його представників, різних за світоглядом, поведінкою, ставленням до соціальних проблем. Для стилю письменника характерна взаємодія вимислу художнього з реальними історичними подіями.

Найважливіші твори: історична трилогія «Рідні та знайомі» («Verwandte und Bekannte»: «Батьки» — «Die Väter», 1943; «Сини» — «Die Söhne», 1949; «Внуки» — «Die Enkel», 1953), трилогія «Новий розділ» («Ein neues Kapitel»; 1959–1964), книга-репортаж «Зустріч на Ебро» («Begegnung am Ebro»; 1939), публіцистична книга «Ернст Тельман» («Ernst Thälmann»; 1948). Писав також оповідання, історичні повісті, літературно-критичні і публіцистичні праці.

За мотивами трилогії знято трисерійний телефільм «Рідні та знайомі» (1971); художні фільми «Твій невідомий брат» (1980; режисер У. Вайс), «І не дозволяйте нікому образити вас» (1984; режисер Г. Фрідріх), «Між прощанням і возз’єднанням» (1986; за мотивами третьої частини трилогії).

Українською мовою окремі твори переклали О. Гордон, П. Факторович, К. Шахова, Г. Лозинська, В. Лазня, Ю. Михайлюк.

Бредель і Україна

Перебуваючи в еміграції після втечі з гітлерівської Німеччини, у травні 1941 Бредель відвідав м. Одесу (проживав у готелі «Брістоль»). У місцевому Педагогічному інституті іноземних мов (тепер у складі Одеського національного університету імені І. І. Мечникова) читав лекції (разом із драматургом Ф. Вольфом).

Про Україну Бредель писав в історико-біографічній книзі «Микола Щорс, герой боротьби проти німецьких окупантів» («Николай Щорс, герой борьбы против немецких оккупантов»; 1936). Він працював в українських архівах, вивчав тогочасні хроніки, документи та військові звіти періоду Першої світової війни та Перших визвольних змагань. У статтях і нарисах згадував подорожі Україною, зокрема містами Одесою та Харковом.

У радянський період його твори активно перекладали і видавали українською мовою.

Нагороди і визнання

Почесний доктор Ростокського університету (1945).

Національна премія НДР (двічі — 1950; 1954).

Медаль Ернста Тельмана (1954).

Орден «За заслуги перед Вітчизною» (НДР) у сріблі (1955) та золоті (1961).

Медаль Ганса Беймлера (1956).

Медаль «Борцям проти фашизму» (1958).

Орден «Прапор праці» (1960).

Золота медаль імені Йоганнеса-Роберта Бехера (1961).

Медаль Фріца Геккерта (1961).

1970 Спілка журналістів НДР заснувала щорічну премію імені Віллі Бределя, якою відзначають за видатні досягнення в галузі публіцистики та преси.

1971 у серії «Видатні особистості» випущено поштову марку з його портретом.

У березні 1988 в м. Гамбурзі колишні в’язні нацистських концтаборів, історики та краєзнавці створили Товариство Віллі Бределя, яке зберігає архів та веде вебсайт, присвячений спадщині письменника. Рукописи, листування та особисту бібліотеку зберігають в Архіві Віллі Бределя у Берлінській академії мистецтв. Особисті речі та меблі з його робочого кабінету — частина експозиції Товариства Віллі Бределя.

На честь письменника названо вулиці у містах Берліні, Лейпцизі, Потсдамі, Шверіні та Гамбурзі (усі — Німеччина). Його іменем названо бібліотеку в м. Ростоку (Німеччина).

Твори

Marat — der Volksfreund. Hamburg : Cigaretten-Bilderdienst, 1924. 32 S.
Maschinenfabrik N. & K. München : Damnitz, 1977. 116 S. (Kleine Arbeiterbibliothek Kürbiskern. № 28).
Die Prüfung : Roman. Moskau : Verlagsgenossenschaft ausländischer Arbeiter in der UdSSR, 1934. 352 S.
Das schweigende Dorf und andere Erzählungen. Berlin : Dietz, 1949. 144 S.
Die Vitalienbrüder. Berlin : Aufbau-Verlag, 1950. 204 S.
Unter Türmen und Masten : Erzählungen. Berlin : Dietz, 1960. 288 S.
Erzählungen I. Berlin : Dietz, 1967. 484 S.
Spanienkrieg. Bd. 1 : Zur Geschichte der 11. Internationalen Brigade. Berlin : Dietz, 1977. 432 S.
Spanienkrieg. Bd. 2 : Begegnung am Ebro : Schriften, Dokumente. Berlin : Dietz, 1977. 468 S.
Укр. перекл. — Параграф, що боронить власність : роман / Пер. з нім. Харків ; Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1934. 192 с.
Розенгофштрасе : роман / Пер. з нім. Харків : Державне видавництво художньої літератури, 1934. 184 с.
Іспит : роман / Пер. з нім. Київ ; Харків : Державне видавництво художньої літератури, 1936. 288 с.
П’ятдесят днів : [повість] / Пер. з нім. // За нову Німеччину. Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1953. С. 5–78.
Рідні та знайомі : роман / Пер. з нім. Ужгород : Закарпатське обласне видавництво, 1953. 376 с.
Сини : роман / Пер. з нім. Ужгород : Закарпатське обласне видавництво, 1954. 348 с.
Внуки : роман / Пер. з нім. Ужгород : Закарпатське обласне видавництво, 1957. 396 с.
Новий розділ : роман / Пер. з нім. Ужгород : Закарпатське обласне видавництво, 1961. 424 с.
Вечірні розповіді : [оповідання] / Пер. з нім. // Всесвіт. 1963. № 10. С. 77–84.
«Виховані люди — ваші земляки!» / [Пер. з нім.] : [Про злочини нім.-фашист. загарбників в окупованому Києві] // Знання та праця. 1974. № 10. С. 22–24.
Футбольний матч : [оповідання] / Пер. з нім. // Перемога. Київ : Дніпро, 1975. С. 212–218.
Петерова наука : оповідання / Пер. з нім. Київ : Дніпро, 1979. 32 с.

Література

Лазня В. Завжди на передньому краї // Київ — Лейпціг : альбом. Київ : Мистецтво, 1980. С. 14–22.
Bredel, Willi // Wer war wer in der DDR? : ein biographisches Lexikon / Hg. H. Müller-Enbergs. Berlin : Links, 2000. S. 109–110.
Willi-Bredel-Gesellschaft : [Geschichtswerkstatt ; Hamburg]. 2002. URL : bredelgesellschaft.de
Wohmann S. Realität — Kunst — Propaganda. Willi Bredel und die Exilzeitschriften «Internationale Literatur» und «Das Wort». Schkeuditz : Galtungs-Medien, 2004. 240 S.
Albrecht W. R. Verwandte und Bekannte : Willi Bredels Romantrilogie 1941–1953 // Auskunft. 2012. Jahrgang 32. № 2. S. 213–223.