Борзейгі, Френк

Борзе́йгі, Френк (англ. Borzage, Frank; 23.04.1894, м. Солт-Лейк-Сіті, штат Юта, США — 19.06.1962, м. Лос-Анджелес, штат Каліфорнія; похований у м. Глендейл, штат Каліфорнія, США) — кінорежисер та актор, лауреат премії «Оскар» (1929, 1932).

Борзейгі, Френк (Borzage, Frank)
Народження	23.04.1894
Місце народження	Солт-Лейк-Сіті
Смерть	19.06.1962
Місце смерті	Лос-Анджелес
Місце діяльності	США

Відзнаки
Премії	Оскар

Життєпис

Народився в сім’ї італійських і швейцарських іммігрантів. У дитинстві зацікавився акторською майстерністю. Підлітком улаштувався на роботу шахтарем (щоб заощадити кошти для навчання в драматичній школі в м. Солт-Лейк-Сіті). Виступав із мандрівними театральними трупами на заході США.

1912 розпочав працювати у Голлівуді, де знімався в короткометражних фільмах і зайнявся режисурою, перш ніж перейти до створення повнометражних фільмів. Після появи в низці вестернів та комедій від 1915 почав режисерувати фільми в «Американ філм манюфекчурінг компані» (англ. «American Film Manufacturing Company»). 1917–1919 працював актором і режисером переважно в корпорації «Тріангл філм» (англ. «Triangle Film Corporation»), від 1918 перейшов на режисуру.

На початку 1920-х працював на кіностудії «Парамаунт пікчерз» (англ. «Paramount Pictures»), у кінокомпанії «Ферст нешнл пікчерз» (англ. «First National Pictures») і медіакомпанії «Метро-Голдвін-Маєр» (англ. «Metro-Goldwyn-Mayer»). Помер від раку. Похований на цвинтарі «Форест-Лаун» у м. Глендейлі.

Творчість

1925 працював у кінокомпанії «Кінокорпорація Фокс» (англ. «Fox Film Corporation»), розпочавши з меланхолійного роману «Ледацюга» (англ. «Lazybones»), дія якого відбувається у містечку на американському Заході. Незабаром перейшов до комедій «Зарплата для дружин» (1925), «Рано одружуватися» (1926).

1927 зняв проривний фільм «Сьоме небо» — сентиментальну історію про паризького працівника каналізації (його зіграв Ч. Фаррелл), який врятував бездомну жінку (Дж. Гейнор) від відчаю. На першій церемонії вручення премії «Оскар» фільм здобув нагороди за найкращу жіночу роль, найкращу адаптацію сценарію та найкращу режисуру драматичного фільму.

Стрічка «Річка» (1929), яку вважають одним із найеротичніших німих фільмів (див. Кіно німе) — романтична ідилія між наївним фермером і досвідченою жінкою з міста.

Перший звуковий фільм Борзейгі «Вони мали побачити Париж» (1929) за участі артиста В. Роджерса став одним із найбільших хітів «Кінокорпорації Фокс».

Серед режисерських робіт — «Вуличний ангел» (1928), «Щаслива зірка» (1929), «Пісня мого серця», «Ліліом» (обидві — 1930), «Прощавай, зброє» (1932), «Чоловічий замок» (1933), «Історія твориться вночі» (1937), «Смертельна буря» (1940) та «Схід місяця» (1948).

Одним із найуспішніших у кар’єрі Борзейгі став фільм «Погане дівчисько» (1931) — сентиментальна історiя про подружжя з м. Нью-Йорка.

1932 взяв участь у зйомках стрічки «Парамаунт Пікчерз» за романом «Прощавай, зброє» Е. Хемінгуея. «Секрети» (1933) був останнім фільмом М. Пікфорд із Л. Говардом у ролі її невірного чоловіка. «Після завтра» (1932; головну роль виконав С. Трейсі) — романтичний фільм про молоду пару, яка через фінансові та сімейні перешкоди відкладає весілля. Його останньою режисерською роботою є історична драма «Великий рибалка» (1959).

Нагороди

Премії «Оскар» за найкращу режисуру фільмів «Сьоме небо» (1927) та «Погане дівчисько» (1932).

За вагомий внесок у кінематограф його удостоєно зірки на Голлівудській Алеї слави.

Додатково

Він був першим режисером, який отримав премію «Оскар» за найкращу режисуру (фільм «Сьоме небо», 1927) на першій церемонії вручення нагород.

Література

Dumont H. Frank Borzage : The Life and Films of a Hollywood Romantic. London : McFarland, 2015. 428 p.
Frank Borzage // ACMI. 2026. URL : https://www.acmi.net.au/creators/22859--frank-borzage/