Бондарчук, Володимир Гаврилович

Бондарчу́к, Володи́мир Гаври́лович (29.07.1905, с. Дениші, тепер Житомирського району Житомирської області, Україна — 27.02.1993, м. Київ, Україна) — вчений у галузі геологічних наук, академік АН УРСР (з 1951), заслужений діяч науки УРСР (з 1970).

Бондарчук, Володимир Гаврилович
Народження	29.07.1905
Місце народження	Дениші
Смерть	27.02.1993
Місце смерті	Київ
Місце поховання	Київ, Байкове кладовище
Alma mater	Житомирський державний університет імені Івана Франка
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	геологічні науки

Відзнаки
Ордени	Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції, Дружби народів
Почесні звання	Заслужений діяч науки УРСР
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки	1976

Життєпис

Народився в селянській сім’ї.

1924 закінчив Житомирський інститут народної освіти (тепер Житомирський державний університет імені Івана Франка), 1929 — аспірантуру Українського науково-дослідного геологічного інституту ВУАН (тепер Інститут геологічних наук НАН України) зі спеціальності «Палеонтологія та стратиграфія». До 1934 працював у цьому інституті на посаді наукового співробітника. Водночас за сумісництвом 1926–1938 здійснював практичну роботу геолога, старшого геолога, начальника експедицій Геологічного управління УРСР; 1930–1935 — доцент Гірничо-геологічного інституту (розформований 1935). 1935 перейшов на викладацьку роботу до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

У березні 1938 був безпідставно обвинувачений у причетності до контрреволюційної організації й заарештований: Через кілька місяців справу припинено у зв’язку з відсутністю доказів провини.

1938 захистив кандидатську, а 1941 — докторську дисертації.

У Київському державному університеті працював доцентом, проректором із навчальної роботи, ректором. Роботу в університеті перервала німецька окупація м. Києва.

Від жовтня 1941 до лютого 1944 керував відділом рудних корисних копалин в Інституті геології Узбецького філіалу Академії наук СРСР (м. Ташкент). Після повернення до м. Києва (червень 1944) продовжив роботу в університеті: завідувач кафедри загальної геології, проректор із навчальної роботи, від серпня 1944 до 1951 — ректор.

1951–1953 — заступник голови Ради Міністрів УРСР.

Від 1953 — в Інституті геологічних наук АН УРСР: до 1963 — директор, 1963–1979 — завідувач відділу геотектоніки і геології антропогену, 1979–1986 — науковий співробітник-консультант, від 1986 — радник при дирекції інституту.

Наукова діяльність

Автор понад 230 наукових праць, серед яких 27 підручників (зокрема — перший підручник із загальної геології, що вийшов українською мовою 1947) і монографій, присвячених регіональній геології, тектоніці, геоморфології, теоретичним питанням геології. Відповідальний редактор першого академічного «Російсько-українського геологічного словника» (1959). Автор першої праці з геологічної структури території України, праць із проблем глибинної геології Дніпровсько-Донецької й Причорноморської западин, Криму, Карпат.

Фундатор нового теоретичного напрямку в геології — тектоорогенії та вчення про тектоносферу, що висвітлює процес тектонічного розвитку Землі на основі положення про єдність процесу розвитку структури й рельєфу земної кори. Центром тектоорогенічних досліджень став створений за ініціативою Бондарчука в Інституті геологічних наук відділ геотектоніки і геоморфології. Наукові ідеї в галузі геоморфології знайшли втілення у працях представників української геоморфологічної школи. Серед них: академіки НАН України А. Чекунов, І. Чебаненко, П. Гожик, М. Веклич, члени-кореспонденти НАН України В. Соллогуб, О. Маринич та ін.

Нагороди та відзнаки

Нагороджений орденами: Трудового Червоного Прапора (1948, 1971), Жовтневої Революції, Дружби народів (обидва — 1985).

Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1976).

У м. Києві на будинку, де мешкав Бондарчук, встановлено меморіальну дошку.

На батьківщині вченого у с. Денишах на його честь названо ліцей та створено Меморіально-мінералогічний музей імені В. Г. Бондарчука.

Праці

Геологічна будова УРСР. Київ : Радянська Україна, 1947. 91 с.
Курс загальної геології. Київ : Держтехвидав України, 1947. 288 с.
Геоморфологія УРСР: геологічний розвиток рельєфу УРСР. Київ : Радянська школа, 1949. 244 с.
Про рухи земної кори. Київ : [б. в.], 1958. 48 с.
Геологія України. Київ : АН УРСР, 1959. 832 с.
Движение и структура тектоносферы. Київ : Наукова думка, 1970. 190 с.
Образование и законы развития земной коры. Киев : Наукова думка, 1975. 168 с.

Література

В. В. Скопенко, В. А. Короткий, Т. В. Табенська та ін. Ректори Київського університету. 1834-2006. Київ : Либідь, 2006. С. 231-233. URL: https://knu.ua/ua/geninf/history-rectors/bondarchuk
Шаталов М. М. Творці тектоорогенії. Учитель і учень (до 110-річчя академіка В. Г. Бондарчука і 90-річчя академіка І. І. Чебаненка) // Вісник НАН України. Київ, 2015. № 6. С. 89–95.
Михайлов В. та ін. Бондарчук Володимир Гаврилович – розбудовник української науки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. Київ, 2015. Вип. 3. С. 8–12.
Шаталов Н. Н. Памяти творца тектоорогении академика Владимира Гавриловича Бондарчука (к 110-летию со дня рождения) // Геологічний журнал. Київ, 2015. № 2. С. 127–132.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бондарчук, Володимир Гаврилович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бондарчук, Володимир Гаврилович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.07.2025