Бондаренко, Михайло Ілліч

Бондаренко, Михайло Ілліч

Народження 08.09.1903
Місце народження Єлисаветград
Смерть 10.02.1938
Місце смерті розстрільний полігон «Комунарка»
Місце поховання полігон «Комунарка» (Москва)
Місце діяльності Україна
Напрями діяльності політична діяльність, державне управління
Відзнака орден Трудового Червоного Прапора


Бондаре́нко, Миха́йло Іллі́ч (08.09.1903, м. Єлисаветград, тепер м. Кропивницький, Україна — 10.02.1938, розстрільний полігон «Комунарка», тепер у складі м. Москви, Російська Федерація) — радянський політичний і державний діяч, голова Ради народних комісарів УРСР (серпень — жовтень 1937).

Життєпис

Закінчив вище початкове училище. У 1917–1918 працював токарем на заводі «Червона зірка» (тепер АТ «Ельворті»). Вів громадсько-культурну та агітаційно-пропагандистську діяльність на заводі та в місті, завідував клубом у Єлисаветграді (1923–1924).

Від 1925 — член Російської комуністичної партії (більшовиків), відтоді обіймав посади у міських та окружних партійних комітетах. Від 1933 — на керівній партійній роботі в Азербайджані. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1936).

Від грудня 1936 — другий секретар Харківського міського комітету, у липні — вересні 1937 — другий секретар Харківського обласного комітету Комуністичної партії (більшовиків) України [КП(б)У], одночасно у серпні — вересні 1937 — виконувач обов’язків першого секретаря Вінницького обласного комітету КП(б)У.

Діяльність на чолі уряду УРСР

На пленумі ЦК КП(б)У 30 липня 1937 Бондаренко піддав гострій критиці голову Раднаркому УРСР Панаса Любченка (у перерві роботи пленуму той покінчив життя самогубством). Того самого дня на терміновому засіданні Політбюро ЦК КП(б)У Бондаренка затвердили головою Ради народних комісарів УРСР і членом Політбюро ЦК КП(б)У.

Під час службового відрядження до міста Москви заарештований (13 жовтня 1937), обвинувачений у приналежності до антирадянської троцькістської «терористичної і шкідницької організації», яка діяла у нафтовій промисловості СРСР. 8 лютого 1938 на закритому судовому засіданні Військової колегії Верховного суду СРСР засуджений до вищої міри покарання і за два дні страчений.

Реабілітований 1956 Військовою колегією Верховного суду СРСР.

Література

  1. Уряди України у ХХ ст.: Науково-документальне видання. Київ : Наукова думка, 2001. 607 с.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бондаренко, Михайло Ілліч // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бондаренко, Михайло Ілліч (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.10.2026




Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶