Болін, Берт

Болі́н, Берт Рі́кард Йога́ннес (швед. Bolin, Bert Rickard Johannes; 15.05.1925, м. Нючепінг, лен Седерманланд, Швеція — 30.12.2007, м. Естершер, лен Стокгольм, Швеція) — метеоролог, перший голова Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (1988–1997), науковий директор Європейського космічного агентства (з 1965), дійсний член Шведської королівської академії наук (з 1962), Шведської академії інженерних наук (з 1970), іноземний член Російської академії наук (з 1994), Національної академії наук США (з 1997) тощо.

Болін, Берт (Bolin, Bert Rickard Johannes)
Народження	15.05.1925
Місце народження	Нючепінг
Смерть	30.12.2007
Місце смерті	Естершер

Відзнаки
Медалі	Карла-Густава Россбі
Премії	Всесвітньої метеорологічної організації; Джона і Еліс Тайлер; Європейської наукової премії Кербера; «Блакитна Планета»

Життєпис

1946 здобув ступінь бакалавра на факультеті технічних наук Уппсальського університету. 1949 — ступінь магістра, 1956 — доктора філософії з метеорології в Стокгольмському університеті. Під час навчання в докторантурі впродовж року (1951) був на стажуванні в Інституті перспективних досліджень у м. Прінстоні (США). Разом із метеорологом Дж. Чарні (1917–1981; США) і математиком Дж. фон Нейманом працював над першим комп’ютеризованим прогнозом погоди, використавши перший ламповий комп’ютер ENIAC (англ. Electronic Numerical Integrator and Computer, електронний числовий інтегратор і обчислювач).

Від 1956 – доцент, 1961–1990 — професор, завідувач кафедри метеорології в Стокгольмському університеті. Організатор і перший голова Комітету з атмосферних наук (з 1964). На початку 1960-х був науковим керівником першого шведського ракетного проєкту, з 1965 — науковим директором Європейської організації космічних досліджень (тепер Європейське космічне агентство).

1967 започаткував і очолив Глобальну програму атмосферних досліджень (з 1980 — Всесвітня програма кліматичних досліджень). Співзасновник і голова ради директорів Стокгольмського інституту навколишнього середовища (1988–1998).

Наукова діяльність

Одним із перших використовував цифрові комп’ютери для прогнозів погоди. 1954 розпрацював відповідне програмне забезпечення для шведського комп’ютера BESK (швед. Вinär Elektronisk SekvensKalkylator). Організував використання нових супутникових інструментів для кліматичних досліджень.

Під головуванням Боліна підготовлено Перший (1990) і Другий (1995) оцінювальні звіти Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. На підставі цих документів ухвалено міжнародні екологічні договори — Рамкову конвенцію Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (1992) та Кіотський протокол 1997.

Нагороди та визнання

Лауреат премій: Всесвітньої метеорологічної організації (1981), Джона і Еліс Тайлер за досягнення у сфері охорони навколишнього середовища (Університет Південної Каліфорнії, 1988), Європейської наукової премії Кербера (1990), «Блакитна Планета» (1995).

Нагороджений медаллю Карла-Густава Россбі (Американське метеорологічне товариство, 1984).

Ім’ям вченого названо Центр кліматичних досліджень у Стокгольмському університеті (з 2008).

Додатково

2007 діяльність Міжурядової групи експертів зі змін клімату (як організації) і колишнього віцепрезидента США А. Гора (нар. 1948; США) відзначено Нобелівською премією миру.

Праці

The Atmosphere and the Sea in Motion : Scientific Contributions to the Rossby Memorial Volume. New York : Rockefeller Institute Press, 1959. 509 p.
The Greenhouse Effect, Climatic Change, and Ecosystems. Chichester : John Wiley & Sons, 1986. 541 p. (у співавт.).
A History of the Science and Politics of Climate Change : The Role of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Cambridge : Cambridge University Press, 2007. 191 p.

Література

Watson R. Bert Bolin (1925–2008). Pioneering climate scientist and communicator // Nature. 2008. Vol. 451. Issue 7179. P. 642.

Автор ВУЕ

Г. І. Гайко

Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Болін, Берт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Болін, Берт (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.04.2026