Болометрична зоряна величина
Болометри́чна зо́ряна величина́ — безрозмірнісна логарифмічна міра яскравості та блиску астрономічного об'єкту у всьому діапазоні хвиль, в яких це тіло випромінює.
Зміст
Характеристика
Болометричну зоряну величину обчислюють за формулою Н. Погсона (1829–1891; Велика Британія), якщо попередньо знайдена повна (болометрична) світність зорі, а болометрична світність зорі-стандарту відома. Зазвичай болометричну світність знаходять за графіком поверхневої спектральної густини потоку випромінювання зорі або з використанням болометричної поправки.
Болометрична поправка до зоряної величини
Болометрична поправка — різниця між болометричною зоряною величиною та зоряною величиною, визначеною в одній із фотометричних систем (U, В або V; див. Астрофотометрія). Болометричну поправку вносять в абсолютну зоряну величину об’єкта для переведення візуальної величини (видимої, абсолютної) в болометричну (видиму, абсолютну). Якщо фотометричну систему не вказано, під болометричною поправкою розуміють різницю між болометричною зоряною величиною та візуальною величиною у системі V візуальних величин. Для зір, що випромінюють більшу частину енергії поза видимим діапазоном, болометрична поправка може бути значною (декілька зоряних величин). Гарячі зорі (ранніх спектральних класів О–А) більшу частину енергії випромінюють в ультрафіолетовому діапазоні, а холодні зорі (спектральних класів К та М) — в інфрачервоному діапазоні. Для зір типу Сонця (спектральні класи F та G) болометрична поправка невелика, оскільки Сонце випромінює більшу частину енергії у видимій частині спектра. Болометрична поправка (відповідно до закону Планка для спектральної функції Г. Кірхгофа абсолютно чорного тіла) є узалежненою від ефективної температури зорі. Болометрична зоряна величина зір спектральних класів від F3 до F5 з ефективною температурою в діапазоні від 6500 К до 7000 К дорівнює їхній зоряній величині в системі V. Для цих зір значення болометричної поправки дорівнює нулю (за означенням).
Додатково
Резолюція B2 Міжнародного астрономічного союзу від серпня 2015 визначає нуль-пункт шкали абсолютних болометричних поправок для зір з інтегральною світністю 3,0128×1028 Вт.
Література
- Salaris M., Girardi L. Population Effects on the Red Giant Clump Absolute Magnitude: the K-Band // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 2002. Vol. 337. № 1. P. 332–340.
- Buzzoni A., Patelli L., Bellazzini M. et al. Bolometric Correction and Spectral Energy Distribution of cool Stars in Galactic Clusters // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 2010. Vol. 403. № 3. P. 1592–1610.
- Casagrande L., VandenBerg D. Synthetic Stellar Photometry: General Considerations and New Transformations for Broad-Band Systems // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 2014. Vol. 444. № 1. P. 392–419.
- Mamajek E., Torres G., Prsa A. et al. IAU 2015 Resolution B2 on Recommended Zero Points for the Absolute and Apparent Bolometric Magnitude Scales // Arxiv. 2015. URL: https://arxiv.org/abs/1510.06262
- Casagrande L., Vanden Berg Don A. Synthetic Stellar Photometry — II. Testing the Bolometric Flux Scale and Tables of Bolometric Corrections for the Hipparcos/Tycho, Pan-STARRS1, Sky Mapper, and JWST Systems // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 2018. Vol. 475. № 4. P. 5023–5040.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Болометрична зоряна величина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Болометрична зоряна величина (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 19.04.2023
