Бокотей, Андрій Андрійович

Бокоте́й, Андрі́й Андрі́йович (21.03.1938, с. Брід, тепер Хустського району Закарпатської області, Україна) — художник, заслужений діяч мистецтв України (з 1989), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2002), народний художник України (з 2007), професор (з 1994), дійсний член Національної академії мистецтв України (з 2000); один із засновників міжнародного руху студійного скла на теренах колишнього СРСР.

Бокотей, Андрій Андрійович
Народження	21.03.1938
Місце народження	Брід
Напрями діяльності	Образотворче мистецтво

Відзнаки
Ордени	князя Ярослава Мудрого V та ІV ступенів
Премії	Національна премія України імені Т. Г. Шевченка
Почесні звання	заслужений діяч мистецтв України (з 1989), народний художник України (з 2007)

Життєпис

Народився в сім’ї греко-католицького священика.

Закінчив 1965 Львівський державний інститут декоративного та прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв), де навчався у Р. Сельського, К. Звіринського (1923–1997), Д. Довбошинського (1924–2012), Д. Крвавича (1926–2005). Викладав на кафедрі художньої кераміки цього інституту (1965–1972). Перебував на творчій роботі (1972–1988).

У 1991–1992 — голова Львівської організації Спілки художників України.

Працював у Львівській академії мистецтв: завідувач кафедри художнього скла (1992–1996), проректор з навчальної роботи (1996–2000), ректор (2000–2015). З 2015 — керівник Західного науково-мистецького центру Національної академії мистецтв України.

Творчість

Від 1970-х розпочав творчі пошуки в художньому склі у склоцеху Львівської кераміко-скульптурної фабрики (фабрика не працює з 2005).

Бокотей працював біля гутних печей (див. Гутництво), експериментував зі скломасою, новими методами декорування, формуванням внутрішнього простору, застосуванням комбінованих технік і формотворчих засобів. Розробив нові технології обробки художнього скла, спричинився до появи нового виду образотворчого мистецтва — станкового художнього скла. Провідна лінія проєктного мислення Бокотея — образність.

1981 взяв участь у виставці «Скло. Образ. Простір» у містах Ленінграді (тепер Санкт-Петербург) та Москві (обидва — тепер РФ), яка започаткувала поширення міжнародного руху студійного скла на теренах колишнього СРСР. Від кінця 1980-х Бокотей формує ідентичність українського художнього скла у світі.

Брав участь у перших міжнародних симпозіумах скла гутного (1986, 1988) у м. Нови Борі (тепер Чехія).

Мистецький доробок

Виконував декоративно-ужиткові та монументальні роботи у кераміці (панно «Старий Львів», у співавторстві з Л. Медведем, 1965).

З 1972 створює зі скла декоративні композиції, монументальні люстри, світильники.

Виконав керамічне облицювання для ресторану «Львів» (1972), модульну решітку для зимового саду санаторію «Південний» у м. Трускавці Львівської області (1979), обидва твори — у співавторстві із З. Флінтою та В. Кондратюком.

Автор об’ємно-просторової композиції для центральної зали Львівського автовокзалу (1980).

Працював над оформленням музично-драматичних театрів у містах Хмельницькому (1982–1983), Житомирі (1984–1985), Ужгороді (1984–1987). Серед творів: композиції зі скла — «Генрі Муру присвячується» (1973), «Чумацький шлях» (1978), цикли — «Всесвіт 1» (1979), «Всесвіт 2», «Зародження матері» (обидва — 1980); серії композицій — «Об’єкти у просторі» (1983–1986), «Екологія» (1986–1987); групова композиція «Мойсей» (2003); серії пластів — «Краєвиди» (1994), «Пейзажні композиції» (2008), «Пейзажі» (2010), «Венеційська нитка» (2011); серія об’ємно-просторових композицій (2014–2016); монументальні композиції — «Теракотова армія» (2018), «Таємна вечеря» (2018–2021) та інші.

Роботи Бокотея входять до колекцій світових музейних зібрань сучасного художнього скла — музеїв скла в містах Корнінгу (США), Ебельтофті (Данія), Фрауенау (Німеччина), Каназаві (Японія) та інших.

Окремі твори зберігаються у державних музеях і приватних колекціях в Україні, Бельгії, Данії, Ізраїлі, Іспанії, Китаї, Литві, Німеччині, Польщі, РФ, США, Франції, Чехії та інших країн.

Нагороди та визнання

Лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка (2002; за просторові композиції зі скла).

Лицар Кавалерського хреста ордена Заслуг перед Республікою Польща (2009).

Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V (2013) та ІV (2016) ступенів.

Кавалер Лицарського хреста ордена Заслуг Угорської Республіки (2018).

Література

Федорук О. Маестро художнього скла Андрій Бокотей. Київ : Либідь, 2008. 320 с.
Андрій Бокотей // 7UA. 2016. № 1. С. 9–13.
Бокотей М. Міжнародні симпозіуми гутного скла: оцінка впливу на розвиток дизайну українського гутного скла // Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2016. № 28. С. 278–286.
Бокотей М. Провідні дизайнери українського гутного скла другої половини ХХ ст. // Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2016. № 30. С. 248–261.
Чегусова З. Панорама львівського гутництва межі ХХ–ХХІ століть: експериментальні пошуки творчих індивідуальностей // 7UA. 2017. № 2. C. 60–69.
Бокотей М. Декоративно-ужитковий посуд в асортименті продукції склоцеху Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики: до питання формотворення // Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну. 2018. № 2. С. 130–146.
Бокотей М. Стилістичні особливості проектів тиражних гутних виробів авторства Андрія Бокотея // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 3. С. 206–210.

Автор ВУЕ

М.А. Бокотей

Покликання на цю статтю: Бокотей М.А. Бокотей, Андрій Андрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бокотей, Андрій Андрійович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.07.2021