Бойові порядки

Бойові́ поря́дки — бойова побудова (розташування, шикування) військовослужбовців, підрозділів, частин, кораблів, з’єднань, об’єднань, угруповань військ (сил) із їхніми засобами посилення для ведення бою (операції). Інколи бойовим порядком називають побудову бойового строю.

Історична довідка

Розвиток бойових порядків пов’язаний зі створенням нових видів зброї (холодної зброї, вогнепальної зброї, зброї масового ураження, зокрема ядерної зброї, високоточної зброї, керованої тощо), прагненням до результативнішого її застосування під час воєнних дій, появою збройних сил видів і родів військ, їхніми якісними змінами, еволюцією форм і способів збройної боротьби.

У різних видах і родах військ збройних сил у різні історичні періоди створювалися специфічні, тільки їм властиві бойові порядки (ордери):

• у військах сухопутних — фаланга, клин, черепаха, терція, лінійний, каре, розсипний стрій, колона військова, стрілецький ланцюг та ін.;
• в авіації — пеленг, колона, клин, змійка та ін.;
• у військово-морських силах — фронт, колона кільватерна, круговий та ін.

Характеристика

Бойові порядки створюють відповідно до рішення командира (командувача) на ведення майбутнього бою (операції) залежно: від наявності та характеристики родів військ видів збройних сил, окремих родів військ, військ спеціальних; завдань, що виконуються; складу угруповання, яке створюють; стану наявного озброєння і військової техніки; характеру дій противника; традицій ведення бойових дій, характеру воєнних дій (оборона, наступ, контрнаступ); характеру місцевості та інших умов бойової обстановки.

Бойовий порядок повинен забезпечувати:

• найповніше використання бойової спроможності наявних сил і засобів;
• стійкість та активність в обороні, нарощування сили удару з глибини під час наступу і здійснення маневру;
• своєчасне зосередження зусиль на обраному напрямку;
• надійне ураження противника на всю глибину його бойового порядку;
• швидке використання результатів вогневого ураження противника;
• найкраще використання всіх особливостей фізико-географічних і природно-кліматичних умов;
• найменшу уразливість сил і засобів від ударів усіх видів зброї противника, можливість відбиття ударів противника з повітря, знищення його аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп;
• підтримання безперервної взаємодії і управління військами.

Бойові порядки визначають заздалегідь, але їх можуть змінювати й коригувати у ході бою (операції). Для виконання спільних бойових завдань створюють єдині бойові порядки.

Джерело

• Бойовий статут механізованих і танкових військ Cухопутних військ збройних сил України. Частина ІІ. Батальйон, рота. Київ : Алерта, 2025. 246 с.

Література

1.  Clausewitz C., Graham J., Honig J. On War. New York : Sterling Publishing, 2004. 944 p.
2.  Поляков C. Ю., Лєнкін В. М., Зміївський Г. А. До питання удосконалення бойового порядку механізованого взводу (відділення) // Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних сил. 2011. Вип. 1. С. 18–23.
3.  Тактика армійської авіації : в 2 ч. Харків : Харківський національний університет Повітряних Сил, 2016–2017.
4.  Фурман І. І., Сидоров С. В., Рєзнік В. І. та ін. Історія воєнного мистецтва. 3-тє вид., випр. та допов. Київ : Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, 2020. 516 с.

Автор ВУЕ

І. І. Фурман

Покликання на цю статтю: Фурман І. І. Бойові порядки // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бойові порядки (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.06.2025