Бойова готовність

Бойова́ гото́вність, боєгото́вність — стан військ (сил), який дозволяє їм у встановлений термін розпочати бойові дії та успішно виконати бойові завдання.

Для забезпечення своєчасності початку бойових дій військами (силами) встановлюють ступені (рівні) бойової готовності. Нарощування бойової готовності військ (сил) здійснюють переведенням їх як послідовно від нижчого ступеня (рівня) бойової готовності до вищого, так і безпосередньо у вищий ступінь, минаючи проміжні. Рівень бойової готовності є головним критерієм оцінки бойової підготовки військ (сил).

Успішність виконання бойових завдань військами (силами) визначається їхньою боєздатністю — станом військ (сил), який дозволяє їм успішно вести бойові дії в будь-яких умовах обстановки й реалізувати свої бойові можливості.

Унаслідок масованого застосування противником засобів ураження бойова здатність може бути понижена частково (за втрат особового складу та бойової техніки приблизно до 50 % і збереження управління військами) або повністю (за втрат особового складу та бойової техніки більше ніж 50 % та порушення управління військами).

Література

1. Словник основних термінів та скорочень, які використовуються в НАТО. Київ : МП Леся, 2004. 568 с.
2. Деменко М. П., Кулешов О. В., Петренко О. С. Пропозиції щодо визначення поняття бойової готовності військових частин (підрозділів) зенітних ракетних військ та військ протиповітряної оборони Сухопутних військ для оцінки її впливу на ефективність бойових дій // Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2018. № 2. С. 14–21.

Автор ВУЕ

О. Я. Зубов

Покликання на цю статтю: Зубов О. Я. Бойова готовність // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бойова готовність (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.01.2022