Бойлер
Бо́йлер (англ. boiler — котел, посудина для варіння, від давньофранц. bolir — кипіти, бродіти, з лат. bullire — пузиритися, кипіти, бурлити) — багатозначний термін.
1) Теплообмінний пристрій для нагрівання води в системах теплопостачання та гарячого водопостачання.
За принципом роботи бойлери поділяють на проточні та накопичувальні.
Історична довідка
Бойлери одночасно розробляли у різних країнах з урахуванням географічного розташування, наявності певних ресурсів та особливостей місцевих ринків.
Геолог і ботанік О. Б. де Соссюр (1740–1799; Швейцарія) розробив у 1760-х бойлер, у якому вода нагрівалась під дією сонячних променів. У США 1891 було розроблено удосконалену модель сонячного бойлера; згодом вона надійшла у вільний продаж.
Розвиток газової промисловості у середині 19 ст. сприяв появі проточних газових бойлерів (так званих газових колонок). У них воду нагрівали пальником, розташованим у нижній частині пристрою. Таку модель винайшли в Англії. Пізніше вона була вдосконалена завдяки введенню автоматичного регулювання температури води та отримала масове поширення наприкінці 19 ст.
У Німеччині 1949 з’явилася електрична проточна модель із автоматичним управлінням, яку можна було врізати в систему водопостачання. Нагрів води в електричному бойлері відбувається за рахунок енергії, отримуваної від електричної мережі. Накопичувальний електричний бойлер, розроблений у середині 1930-х, отримав масове поширення у середині 1950-х. У Франції у 1990-х презентували технологію так званого сухого трубчастого електричного нагрівача (ТЕНа): нагрівальний елемент (розміщений у додатковій трубці) не контактував з водою, що додало бойлеру довговічності.
Характеристика
У 21 ст. найпоширенішими є електричні накопичувальні бойлери.
За конструкцією такий бойлер — резервуар (переважно круглої форми або прямокутної із заокругленими краями).
Усередині розміщено:
- шар ізоляційного матеріалу для збереження температури води;
- ТЕН для нагрівання води до визначеної термостатом температури;
- термостат — пристрій, що контролює температуру води;
- анодний протектор — стрижень, призначений для антикорозійного захисту ТЕНа;
- термометр;
- трубки для подавання холодної та відбирання гарячої води.
Застосування
Бойлери використовують на теплоелектроцентралях для теплопостачання (підігрів води до температури 150 °C) та в побуті для отримання гарячої води (підігрів до температури, меншої за 100 °C, зазвичай до 85 °C), у нафтовидобуванні — для створення теплового впливу на нафтовий поклад.
2) Котел для нагрівання та перетворення води на пару. Є основним елементом парових двигунів і турбін. Складається з печі, де спалюється паливо, та ємності, де вода перетворюється на пару.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Горобець В. Г. Теплоенергетичні установки і системи. Київ : ЦП «Компринт», 2018. 392 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бойлер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бойлер (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.05.2023
