Богомолець, Олег Олександрович

Богомо́лець, Оле́г Олекса́ндрович (26.02.1911, м. Одеса, тепер Україна ― 01.05.1991, м. Київ, Україна) ― патофізіолог; професор (з 1945), член-кореспондент АН УРСР (з 1964), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1969). Син О.О. Богомольця.

Богомолець, Олег Олександрович
Народження	26.02.1911
Місце народження	Одеса
Смерть	01.05.1991
Місце смерті	Київ
Alma mater	Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Напрями діяльності	патологічна фізіологія, трансплантація тканин

Життєпис

1934 закінчив Київський медичний інститут (тепер ― Національний медичний університет імені О. О. Богомольця). Брав участь у розробках батька, пов’язаних із питаннями переливання крові. Займався створенням у всьому СРСР пунктів збору донорської крові та її переливання, за що був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1961).

1937 захистив кандидатську, а 1944 ― докторську дисертацію.

Очолив 1946 Інститут експериментальної біології і патології Міністерства охорони здоров’я УРСР.

1953–1980 завідував лабораторією патофізіології Українського НДІ фармакології і токсикології (тепер ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України»). Водночас керував кафедрою патофізіології Київського інституту підвищення кваліфікації лікарів. З 1980 — науковий консультант Інституту фізіології АН УРСР.

Діяльність

Сприяв увічненню пам’яті батька в Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР (тепер Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України), збереженню його архіву.

Сфери наукових зацікавлень — алергія, імунітет, переливання крові, реактивність організму, механізм дії антиретикулярної цитотоксичної сироватки (АЦС), терапія променевих уражень, трансплантації тканин тощо. Цим питанням присвятив близько 60 наукових праць.

Читав лекції професорам Варшавського університету (Польща).

За участі О. Богомольця сконструйовано автомат для гістологічної обробки тканин, напівавтомат для визначення протромбіну в сироватці крові та інші пристрої.

Лауреат премії ім. Олександра Богомольця (1971).

Праці

Чому не приживають гомотрансплантати // Медичний журнал АН УРСР. 1935. Т. 7. Вип. 1.
Влияние антиретикулярной цитотоксической сыворотки (АЦС) на заживление переломов. Киев : Академия наук УССР, 1944. 194 с.
О механизме действия цитотоксинов // АЦС в лечеб. практике. Киев : Медгиз, 1959. 69 с.
Некоторые результаты экспериментальной терапии лучевой болезни // Медицинская радиология. Москва : Академия наук СССР, 1960. 400 с.
Розробка методів лазерної терапії // Вісник Академії наук УРСР. 1973. № 4.

Література

Костюк П. Г., Мойбенко О. О., Березовський В. Я. Олегу Олександровичу Богомольцю було б уже 90 років // Фізіологічний журнал. 2001. Т. 47. № 4. С. 72–77.
Олег Олександрович Богомолець (до 100-річчя з дня народження) // Фізіологічний журнал. 2011. Т. 57. № 3. С. 96–102.

Автор ВУЕ

І. В. Бєлікова

Покликання на цю статтю: Бєлікова І. В. Богомолець, Олег Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богомолець, Олег Олександрович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.02.2022