Блох, Леонора Абрамівна

Живописний портрет Л. Блох, худ. О. Кокель, 1917–1924

Блох, Леоно́ра Абра́мівна (24.04.1881, м. Кременчук, тепер Полтавської області, Україна — 17.01.1943, м. Алма-Ата, за іншими даними — станиця Талгар, тепер місто Алматинської області, Республіка Казахстан) — скульпторка, художниця, педагог. Основоположниця радянської школи скульптури в Україні.

Блох, Леонора Абрамівна
Народження	24.04.1881
Місце народження	Кременчук
Смерть	17.01.1943
Місце смерті	Казахстан
Напрями діяльності	живопис, скульптура

Життєпис

Народилася в сім’ї лікаря. Навчалася в Кременчуцькій жіночій Маріїнській гімназії. Захоплювалася малюванням, мріяла навчатися в Академії мистецтв імператорській. 1898 приїхала до м. Санкт-Петербурга, але її підготовка виявилася недостатньою для вступу до Академії. Вступила до школи Товариства заохочення мистецтв, під керівництвом академіка Р. Баха (1859–1933; тепер Росія) опанувала перші навички у скульптурі.

Восени 1899 поїхала до м. Парижа. 1899–1905 навчалася у студії О. Родена, певний час була його секретарем.

Від 1910 — учасниця художніх виставок.

1912 повернулася в Російську імперію. 1918 переїхала в м. Харків. Одна із засновниць творчої організації «Художній цех» (1918), учасники якої представляли всі види мистецтва й літератури. Очолювана Блох навчальна майстерня стала першою серйозно поставленою школою скульптури в Україні. Від 1922 викладала скульптуру в художньому технікумі (тепер Харківська державна академія дизайну і мистецтв; ХДАМ), від 1935 — професор.

1927 експонувала твори на Першій всеукраїнській виставці Асоціації революційного мистецтва України, брала участь в конкурсі на проєкт пам’ятника Т. Шевченку (нереалізований).

Член Спілки художників-скульпторів і Єврейського товариства заохочення мистецтв.

Серед її учнів скульптори М. Лисенко (1906–1972), О. Кудрявцева (1896–1964), Я. Ражба (1904–1986; усі — тепер Україна), Л. Муравін (1906–1974; тепер Росія) та ін.

Під час Другої світової війни перебувала в евакуації в Казахстані.

Похована в м. Алма-Аті (за іншими даними — у с. Талгор).

Творчість

Працювала у галузях станкової і монументальної скульптури.

Роботи скульпторки вже під час навчання були представлені на виставці в художньому салоні в м. Парижі.

Після повернення в м. Санкт-Петербург її твори (переважно портрети в манері близькій до імпресіонізму) отримали схвальні відгуки на виставках.

Художницю цікавили явища повсякденного життя, вона намагалась передати характер та стан людини: втому, зосередженість, настороженість, недовіру тощо.

До петербурзького періоду її творчості належать скульптури: «Дівчина, яка заплітає косу» (1903–1912), «Голова втомленого чоловіка», «Апаші» та ін.

Першим значним твором після 1918 став монументальний бюст О. Родена, серед робіт харківського періоду — бюсти Ж. Жореса, Ж.-П. Марата, Леонардо да Вінчі, М. Коцюбинського, І. Мечникова; «Жіночий портрет» (1930, гіпс), голова Мікеланджело Буонарроті (1938–1939), портрет Р. Вагнера, композиції «Радість материнства» (1936, гіпс), «Робітнича молодь».

Бронзовий бюст Т. Шевченка авторства Блох встановлений у м. Богодухові (1934; демонтований 1973). Виконала надгробки Д. Багалію (м. Харків, 1932), Максиму Горькому (1933, м. Донецьк, не зберігся)

1942 створена остання відома робота — скульптурний портрет «Казашка-медсестра».

Реалістичні настанови творчості Блох визначили її педагогічний метод. У педагогічній роботі намагалася прищепити учням навички систематичної щоденної роботи, залюблене ставлення до мистецтва, самостійність образного мислення, любов до реальної дійсності й до людини, здатність бачити форми у просторі та відчувати їхню пластичну виразність.

Наприкінці 1930-х почала писати книгу «Як учив Роден» (опубліковано 1967, посмертно).

Нагороди та визнання

На честь скульпторки встановлено меморіальну дошку у приміщенні ХДАМ.

Гіпсовий портрет 1950 виконав скульптор П. Бондар (1911–1997; Україна).

Цитата

Блох Л.: «Якщо молоді скульптори, за прикладом Родена, зрозуміють, що мистецтво — не легка гра, а завзята праця, що в мистецтві доводиться довго й наполегливо шукати вираження реального світу, і тому поспішність неприпустима, бо вона може призвести до механічної передачі баченого; якщо вони все це зрозуміють, — вони багато досягнуть і долучаться до тієї майстерності, яка нас вражає і полонить у Родені».
Цит. за: Блох Л. Як учив Роден; передм. Л. Сак. Київ: Мистецтво, 1967. С. 108.

Праці

Як учив Роден; передм. Л. Сак. Київ: Мистецтво, 1967. 148 с. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00005685

Література

Блох Леонора Абрамівна // Митці України: Енциклопедичний довідник. Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. С. 73.
Блох Леонора Абрамівна // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 213.
Блох Леонора Абрамівна // Мистецтво України : Біографічний довідник / Упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; за ред. А. В. Кудрицького. Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. С. 67.
Гончаренко М. Блох Леонора Абрамівна // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Кн. 1. / Гол. ред. Г. Скрипник. Київ : Видавництво ІМФЕ, 2019. С. 177.
Щука С. Кременчук: славетний погляд крізь історію // Образотворче мистецтво. 2018. № 3. С. 95.

Автор ВУЕ

А. П. Гайшинська

Покликання на цю статтю: Гайшинська А. П. Блох, Леонора Абрамівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блох, Леонора Абрамівна (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.05.2025