Блокада новокаїнова

Блока́да новокаї́нова — метод неспецифічної терапії, що полягає у введенні в тканини розчину новокаїну в малих концентраціях. Запропонував хірург О. Вишневський у 1929.

Механізм терапевтичної дії

Новокаїн знімає (знижує) надмірне подразнення в патологічному вогнищі, блокує периферичну іннервацію, внаслідок чого настає знеболювання. З іншого боку, новокаїн діє як слабкий подразник, який покращує трофіку тканин. У результаті створюються сприятливі умови для запобігання розвиткові захворювання або легкого його перебігу (поліпшення умов живлення пошкодженого органу та організму в цілому, припинення надходження больових імпульсів від місця травми або запалення до центральної нервової системи та ін.).

Показання до застосування

Показаннями до застосування новокаїнової блокади є: запальні процеси, порушення тонусу м'язів, больовий синдром при пораненнях, переломах, вивихах, захворюваннях судин, печінкова та ниркова кольки та ін.

Під впливом новокаїнової блокади зменшується або знімається спазм м'язів, зростає тонус м'язів за їхньої атонії, може бути сповільнено або призупинено розвиток запального процесу.

Застосовують також із диференційно-діагностичною метою, наприклад, паранефральна новокаїнова блокада допомагає диференціювати динамічну непрохідність кишківника з механічною.

Протипоказана у разі непереносимості новокаїну.

Техніка виконання

Хворому, який лежить на операційному столі, після обробки операційного поля в товщу шкіри тонкою голкою вводять розчин новокаїну до появи валика, що нагадує лимонну скоринку. Потім замінюють тонку голку на довгу і, просуваючи її в тканини, безперервно вводять розчин новокаїну. Періодично знімають шприц з голки і контролюють можливість пункції судини. Після досягнення потрібної глибини вводять весь розчин, витягають голку, місце пункції притискають на 2 хв стерильною марльовою кулькою і заклеюють асептичною пов’язкою.

Види

Найбільшого поширення і застосування набули такі види новокаїнових блокад:

• вагосимпатична;
• загрудинна;
• паравертебральна блокада міжреберних нервів;
• паранефральна блокада гангліїв поперекового симпатичного стовбура;
• блокада круглої зв'язки печінки;
• параперитонеальна;
• блокада сім'яного канатика;
• внутрішньотазова;
• пресакральна;
• футлярна блокада кінцівок;
• внутрішньокісткова пролонгована та коротка новокаїнові блокади та ін.

З метою посилення та подовження знеболювального ефекту до розчину новокаїну додають інші анестетики, можлива також комбінація з етиловим спиртом, антибіотиками тощо.

Ускладнення

За недотримання техніки виконання новокаїнової блокади можливі пошкодження голкою внутрішніх органів, потрапляння розчину в кровоносну судину, що може призвести до гіпотензії, порушень серцевого ритму, кровотечі. У цих випадках необхідний нагляд лікаря, хворому призначають суворий ліжковий режим.

Можливі також ускладнення, пов'язані з підвищеною чутливістю хворого до новокаїну – алергічні реакції.

Література

1. Черенько М. П., Ваврик Ж. М. Загальна хірургія з анестезіологією, основами реаніматології та догляду за хворими. Київ : Здоров’я, 2000.
2. Кіт О. М., Ковальчук О. Л., Вардинець І. С., Боб А. О. Хірургія. Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
3. Фесенко В. С. Блокада міжреберних нервів // Медицина невідкладних станів. 2007. Вип. 2 (9)

Автор ВУЕ

• В. Д. Шейко

Покликання на цю статтю: Шейко В. Д. Блокада новокаїнова // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блокада новокаїнова (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.02.2025