Бластема

Бласте́ма — багатозначний термін.

1) У з о о л о г і ї — гетерогенне скупчення недиференційованих клітин у місці пошкодження та майбутнього морфогенезу (зокрема органогенезу) відсутнього органа. У нижчих хребетних бластема особливо важлива для регенерації відірваних кінцівок. Клітини шляхом переміщення та проліферації тимчасово формують скупчення на поверхні рани після втрати органа у тварин, які мають регенеративні здібності. Локальна ампутація ініціює 1-шу трансформацію зрілої тканини в тимчасову недиференційовану проліферативну фазу. Після чого відбувається 2-га трансформація, за якої внаслідок морфогенезу та редиференціації утворюються відсутні структури. Перша трансформація — це спеціалізована реакція загоєння рани, яка завершується утворенням бластеми. За нерегенеративної реакції реепітелізація супроводжується відновленням зрілої базальної мембрани, скороченням рани та відкладенням щільного шару фіброзної рубцевої тканини, що визначає регенераційну некомпетентність. За регенеративної реакції відбуваються інші процеси: перша трансформація завершується утворенням невеликої маси недиференційованих проліферуючих клітин, друга трансформація включає проліферативне розширення цієї популяції клітин, формування структури та впорядковану диференціацію в необхідну кількість типів клітин. Наприклад, у саламандри (див. Саламандрові) наявні клітини м’язів та інших тканин навколо рани на місці втраченої кінцівки чи хвоста позбуваються спеціалізації (дедиференціюються). Під впливом регенераційних нервових волокон вони активно діляться і утворюють бластему. Стовбурові клітини мозку спинного мігрують до бластеми і диференціюються, формуючи нові нервову тканину та м’язову тканину, що вказує на складну координацію різних клітинних джерел. У деяких безхребетних, таких як плоскі черви, резервні клітини розкидані по всьому тілу, за потреби вони мігрують для утворення бластем. Клітини бластеми проходять складний процес диференціації, перетворюючись на різні типи тканин (нервової, м’язової, хрящів, шкіри тощо), щоб відтворити оригінальну структуру. У хребетних бластему на місці рани утворюють недиференційовані клітини шкіри та м’язів. Пошкодження або руйнування регенераційних нервових волокон унеможливлює формування бластеми, внаслідок чого рана після втрати органа рубцюється.

2) У е м б р і о л о г і ї — група клітин мезенхіми, з яких розвивається нова особина за розмноження нестатевого у кишковопорожнинних, червів, асцидій та деяких інших тварин;

3) поверхневий шар цитоплазми в центролецитальних яйцях (яйцеклітинах, у яких значна кількість жовтка зібрана по центру).

Література

Калмикова О. О. Стовбурові клітини нігтьового органу ссавців // Клітинна та органа трансплантологія. 2016. Т. 4. № 1. С. 132–137.
Seifert A. W., Muneoka K. The Blastema and Epimorphic Regeneration in Mammals // Developmental Biology. 2018.Vol. 433. Is. 2. P. 190–199.
Matsubara H., Inoue T., Agata, K. Reintegration of Blastema and Stump by Reciprocal Interaction for Functional Joint Regeneration in Frogs // Developmental Biology. 2025.Vol. 525. P. 285–293.