Блажка-Нейланда метод

Блажка́ — Не́йланда ме́тод — візуальний метод оцінки блиску змінних зір, запропонований професорами А. Нейландом (1868-1936; Нідерланди) та С. Блажком (1870–1956; Росія). Цей метод поєднує переваги методів Ф. В. Аргеландера (1799–1875; тепер Литва) та Е. Ч. Пікерінга, уможливлює високоточні спостереження за невідомого значення блиску зір.

Практична реалізація методу

Для реалізації Блажка — Нейланда методу заздалегідь підбирають дві зорі порівняння, одна з яких має у цей момент часу більший блиск, аніж змінна зоря, інша — менший. Зорі порівняння мають перебувати на невеликих кутових відстанях від змінної зорі: глазомірні порівняння блиску мають точність, обернено пропорційну до кутової відстані від змінної зорі до зорі порівняння (внаслідок ефектів зорової пам’яті). Бажано, щоб спектральні класи зір порівняння та змінної зорі були б хоча б суміжними на гарвардській шкалі спектральних класів.

Блиск змінної зорі оцінюється спочатку в відносних одиницях порівняно з блиском зорі а (яка має більший блиск, аніж змінна зоря), потім — із слабшою зорею порівняння. У сумі число ступенів дає величину інтервалу блиску між зорями порівняння, що дозволяє побудувати степеневу шкалу блиску зір. Спостерігач використовує дві зорі порівняння (як і у методі Пікерінга), але при цьому оцінку блиску проводять, як у методі Аргеландера.

Оцінка блиску змінної зорі у Блажка — Нейланда методі має вигляд aMvNb, де v — позначення змінної зорі, a і b — позначення зір порівняння (a — зоря з більшим блиском, аніж блиск змінної зорі, b — зоря з меншим блиском); M і N — цілі числа, що відповідають інтервалам блиску між зірками а та v або v та b.

Степенева шкала порівняння блиску побудована за Блажка — Нейланда методом дозволяє проводити лінійну інтерполяцію без знання точного значення блиску зір порівняння.

Блажка — Нейланда метод є універсальним серед існуючих візуальних оцінок блиску змінних зір, які широко використовують у сучасній практиці аматорських спостережень.

Недоліки методу

Не завжди можна знайти дві досить близькі в просторі та на спектральній шкалі зорі порівняння для яких абсолютна різниця блиску не перевищувала б 3^m. Останнє зауваження актуальне у віддалених від площини Чумацького Шляху областях.

Додатково

Блажка — Нейланда метод рекомендують для спостережень малодосліджених класів змінних зір, нових та наднових зір, зір, які проявляють спалахуючу активність.

Література

1. Kulikovsky P. G. Blazhko, Sergei Nikolaevich // Dictionary of Scientific Biography : in 16 vol. New York : Charles Scribner’s Sons, 1970. Vol. 2. P. 195–197.
2. Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. 2-е изд., перераб. и доп. Киев : Наукова думка, 1986. 512 с.
3. Hockey T. The Biographical Encyclopedia of Astronomers. New York : Springer, 2014. 2434 p.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Блажка-Нейланда метод // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блажка-Нейланда метод (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюдненно
Оприлюднено: 22.03.2023