Бйорндален, Уле Ейнар

Bjoerndalen cutout.JPG

Бйорнда́лен, Уле Е́йнар (норв. Bjørndalen, Ole Einar; 27.01.1974, м. Драммен, Норвегія) — спортсмен, біатлоніст, лижник, тренер з біатлону, багаторазовий чемпіон світу та олімпійських ігор, один з найтитулованіших біатлоністів світу.

Бйорндален, Уле Ейнар

(Bjørndalen, Ole Einar)

Рік народження 27.01.1974
Місце народження Драммен
Alma mater Вища спортивна гімназія
Напрями діяльності спорт, біатлон

Життєпис

Народився в багатодітній родині фермера. Окрім біатлону та лиж, в юнацькому віці займався гандболом, метанням списа, футболом, легкою атлетикою та велоспортом.

1990–1994 навчався у спортивній академії в м. Гейло в Норвегії.

1992 у м. Канморі (Канада) взяв участь у Чемпіонаті світу з біатлону серед юніорів і здобув бронзову медаль у командних змаганнях. Наступного року на юніорському Чемпіонаті світу в м. Рупольдінгу (Німеччина) завоював три золоті медалі (в індивідуальних, командних змаганнях і спринті).

1994 був уведений до складу національної збірної Норвегії, яка виступала на Зимових Олімпійських іграх 1994 в м. Ліллегаммері, однак не завоював жодної медалі. Відтоді виступав як спортсмен у змаганнях вищого рівня та здобував нагороди.

Член Міжнародного олімпійського комітету (2014–2016).

Завершив кар’єру спортсмена у квітні 2018.

З вересня 2019 — тренер чоловічої збірної Китаю з біатлону.

Спортивна кар’єра

Олімпійські ігри

Перше золото здобув на Зимових Олімпійських іграх 1998 в м. Нагано (Японія) у спринті на 10 км. Завоював також срібну медаль у командних змаганнях.

На Зимових Олімпійських іграх 2002 у м. Солт-Лейк-Сіті (США) став чотириразовим чемпіоном, отримавши перемогу в усіх чотирьох видах змагань біатлоністів. Окрім спринту, виграв індивідуальну гонку, гонку переслідування та естафету, ставши першим біатлоністом, який зміг досягти такого результату. Про свої перемоги на цій Олімпіаді написав книгу «За десять днів — чотири золота» (2002).

На наступних Зимових Олімпійських іграх 2006 у м. Турині (Італія), попри перенесену застуду, здобув три медалі: два срібла — в індивідуальній гонці та гонці переслідування і бронзу в мас-старті на 15 км.

На Зимових Олімпійських іграх 2010 у м. Ванкувері (Канада) у чоловічій естафеті 4х7,5 км став олімпійським чемпіоном, в індивідуальній гонці отримав срібну медаль.

Зимові Олімпійські ігри 2014 у м. Сочі (РФ) принесли йому золото у спринті на 10 км та змішаній естафеті.

Усього на Олімпійських іграх завоював 13 медалей, з яких 8 золотих.

Чемпіонати світу

Перші медалі здобув на Чемпіонаті світу з біатлону 1997 у с. Осрбліє (Словаччина) — бронзову медаль у гонці переслідування на 12,5 км і срібну медаль у чоловічій естафеті 4х7,5 км.

Завоював золоту медаль у командній гонці з біатлону на Чемпіонаті світу 1998 у м. Гохфільцені (Австрія).

Виборював медалі на всіх наступних чемпіонатах світу (крім 2002).

2003 у м. Ханти-Мансійську (Тюменська обл., РФ) переміг у спринті та мас-старті на 15 км.

Найвдалішим для Бйорндалена став Чемпіонат світу 2009 у м. Пхенчані (Південна Корея), де він здобув чотири золоті медалі.

Загалом на чемпіонатах світу завоював 20 золотих, 14 срібних та 11 бронзових медалей.

Кубки світу

На етапах Кубка світу з біатлону почав брати участь з 1993–1994.

Першу перемогу на етапах Кубка світу здобув 11.01.1996 в індивідуальній гонці у м. Антерсельві (Італія).

Усього на етапах Кубку світу з біатлону здобув 94 перемоги, що є рекордом. Шість разів ставав переможцем загального заліку Кубку світу з біатлону й отримував головний приз — Кришталевий глобус.

Бйорндален мав відмінну лижну підготовку, статистика точності стрільби в середньому понад 80%.

Лижні гонки

Виступав також у змаганнях з лижних гонок. На етапах Кубка світу з лижних гонок взяв участь в сімнадцяти гонках, тричі займав призові місця в індивідуальних гонках (зокрема, 2006 виграв гонку на 15 км). На Зимових Олімпійських іграх 2002 брав участь у змаганнях не лише з біатлону, а й з лижних гонок на 30 км, але виборов тільки 5-е місце.

Нагороди та визнання

Норвезькою асоціацією журналістів був визнаний найкращим норвезьким спортсменом року (2002, 2014), Міжнародною асоціацію спортивної преси — найкращим біатлоністом року (2002, 2003, 2005, 2009).

Лауреат премії Егеберга, олімпійської премії Фенрлі (обидві — 2002), премії Асоціації національних олімпійських комітетів (2014).

Нагороджений золотою медаллю норвезької газети «Афтенпостен» («Aftenposten» — «Вечірня пошта»; 1998); медаллю Холмеколлена — вищою лижною нагородою Норвегії (2011).

2008 у м. Сімостранді (Норвегія) відкрито пам’ятник Бйорндалену (скульптор К. Коккін).

Додатково

Особливою для спортсмена була перша здобута ним золота медаль. Її треба було завойовувати двічі. Під час гонки був сильний вітер снігопад, видимість не перевищувала 50 м. Бйорндален весь час лідирував, але гонку, за рішенням суддів, було зупинено за 3,3 км до фінішу і перенесено на наступний день. У ній спортсмен знову переміг, ставши олімпійським чемпіоном. За свої досягнення в біатлоні Бйордален отримав прізвиська «король біатлону» та «король Уле». На початку та наприкінці кар’єри він конкурував з Р. Пуаре (нар. 1974; Франція) та М. Фуркадом.

Праці

  • Ti dager — fire gull. Oslo : Schibsted, 2002. 255 p.

Література

  1. Heinrich S., Luck F. Biathlon Kompakt: Biathlon von A–Z. Berlin : A–Z Sport Media, 2009. 144 p.
  2. Knopf J. Faszination Biathlon: Der Sport — Die Stars — Die Wettkampfstätten. Stuttgart : Pietsch, 2009. 176 p.
  3. Thingnes H. Den første skituren. Slik starta eventyret for dei norske skistjernene. Oslo : Samlaget, 2015. 108 p.

Автор ВУЕ

В. М. Волошин

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Волошин В. М. Бйорндален, Уле Ейнар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бйорндален, Уле Ейнар (дата звернення: 2.12.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.09.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ