Бец, Володимир Олексійович

Бец, Володи́мир Олексі́йович (26.04.1834, с. Татарівщина, тепер передмістя Остра, Чернігівська обл., Україна — 12.10.1894, м. Київ, тепер Україна) — медик, анатом, гістолог, основоположник вчення про клітинну будову кори великих півкуль головного мозку, громадський діяч.

Бец, Володимир Олексійович
Народження	26.04.1834
Місце народження	Татарівщина
Смерть	12.10.1894
Місце смерті	Київ
Місце поховання	Видубицький монастир у Києві
Напрями діяльності	Медичні науки

Життєпис

Навчався спочатку в Ніжинській, потім у Другій київській гімназії, яку закінчив у 1853. У 1860 — випускник медичного факультету Імператорського університету Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Працював у альма-матер помічником прозектора, прозектором при кафедрі анатомії. 1861–1862 стажувався за кордоном (робота в лабораторіях, курси лекцій) у професора Віденського університету фізіолога Е. В. фон Брюкке (06.07.1819; тепер Німеччина — 07.01.1892; тепер Австрія); професора Цюріхського і Віденського університетів анатома, фізіолога К. Ф. В. Людвіга (29.12.1816 — 23.04.1895; тепер Німеччина); Р. В. Бунзена; професора Вюрцбурзького університету гістолога А. фон Келлікера (06.07.1817; Швейцарія — 02.11.1905, тепер Німеччина); Г. Р. Кірхгофа, Г. Л. Ф. фон Гельмгольца.

1863 захистив докторську дисертацію «Про кровообіг у печінці». З 1864 — викладач анатомії і гістології, з 1868 — професор, 1870–1890 — професор ординарний (завідувач) кафедри анатомії університету Святого Володимира. З 1871 — консультант з нервових хвороб у Кирилівській лікарні м. Києва (тепер Київська міська психіатрична лікарня № 1 імені І. П. Павлова), з 1884 — головний лікар Південно-Західних залізниць, обидві практики вів до кінця життя.

Похований на цвинтарі Видубицького монастиря у Києві.

Наукова діяльність

Вивчав анатомію та гістологію центральної нервової системи (ЦНС). Засновник вчення про цитоархітектоніку головного мозку. 1874 уперше описав найбільші нейрони ЦНС (їхній діаметр близько 100 мкм) — глутаматергічні нейрони пірамідні п’ятого шару сірої речовини у первинній моторній корі головного мозку, тепер відомі як Беца клітини або пірамідні нейрони Беца.

Відкрив хромафінну реакцію мозкової речовини надниркових залоз. Розробив оригінальну методику виготовлення анатомічних препаратів, зібрав і впорядкував колекцію, до якої увійшли близько 8 тис. препаратів головного мозку людей і тварин. На основі колекції 1883 опублікував «Атлас мікроскопічної анатомії головного мозку людини», до якого увійшли 29 таблиць і 140 малюнків.

Вивчав остеогенез: багаторічні, фундаментальні дослідження кісток скелету виклав у монографії (1887).

Був засновником київського товариства дослідників природи. Директор анатомічного театру університету Святого Володимира. Брав активну участь у суспільному житті м. Києва.

Документальна телепередача "Прогулянки містом" (телеканал "Київ")

Визнання

Дійсний член Імператорського товариства любителів природознавства, Імператорського товариства любителів природи, член-кореспондент Паризького антропологічного товариства, уповноважений член Лейпцизького етнографічного музею.

За колекцію анатомічних препаратів отримав медалі на Всеросійській мануфактурній виставці у м. Санкт-Петербурзі (1870) і Всесвітній виставці у м. Відні (1873).

Додатково

Колекцію анатомічних препаратів, вартість якої на Всесвітній виставці у м. Відні (1873) оцінили у 7 тисяч австрійських гульденів, подарував рідній кафедрі анатомії медичного факультету київського університету Святого Володимира, тепер зібрання вченого — у колекції препаратів кафедри описової та клінічної анатомії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця.

Праці

О новом способе исследования центральной нервной системы человека // Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1870. Т. 1. 426 с.
О группировке извилин человеческого мозга // Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1870. Т. 1. 426 с.
К топографии и анатомии человеческого мозга. Киев : Университетская типография, 1871. 77 с.
Anatomischer Nachweis zweier Gehirncentra // Centralblatt für die medizinischen Wissenschaften. 1874. Bd. 12. P. 578–580; 595–599.
Морфология остегенеза. Киев : Типография С. В. Кульженко, 1887. 256 с.
Анатомические и гистологические исследования. Москва : Медгиз, 1950. 300 с.

Література

Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Университета Святого Владимира (1834–1884) / Сост., под ред. В. С. Иконникова. Киев :Типография Императорского университета Св. Владимира, 1884. 816 с.
Смолій В. А., Кульчицький С. В., Майборода О. М. та ін. Малий словник історії України. Київ : Либідь, 1997. 463 с.
Кузьминська О. Д. Бец Володимир Олексійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Гол. ред. В. А. Смолій. Київ : Наукова думка, 2003. Т. 1. С. 247.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті / Авт.-упоряд.: О. Матвійчук, Н. Струк. Київ : Світ успіху, 2005. С. 241.
Москаленко В. Ф., Черкасов В. Г. Світова слава українського анатома професора Володимира Олексійовича Беца (до 175-річчя з дня народження) // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2009. № 1. С. 170–175.
Черкасов В. Г., Бідна Л. П. Наукова та культурно-освітницька спадщина В. О. Беца // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2011. № 1/2. С. 162–169.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Чайковський Ю. Б., Черкасов В. Г., Шепітько В. І. Бец, Володимир Олексійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бец, Володимир Олексійович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.06.2024