Бете, Ганс Альбрехт

Бéте, Ганс А́льбрехт (нім. Bethe, Hans Albrecht; 02. 07. 1906, м. Страсбург, тепер Франція — 06. 03. 2005, м. Ітака, США) — фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії (1967).

Бете, Ганс Альбрехт (Bethe, Hans Albrecht)
Народження	02.07.1906
Місце народження	Страсбург
Смерть	06.03.2005
Місце смерті	Ітака

Зміст

1 Життєпис
2 Діяльність
3 Визнання
4 Праці
5 Література
6 Автор ВУЕ

Життєпис

Батько був приват-доцентом фізіології Страсбурського університету. Закінчив 1928 Мюнхенський університет Людвіга та Максиміліана. 1928–1933 викладав у Франкфуртському, Штутгартському, Мюнхенському і Тюбінгенському університетах, 1933–1935 — у Манчестерському і Брістольському університетах. У середині 1930-х емігрував до США. 1935–1975 працював у Корнелльському університеті (м. Ітака); від 1937 — професор. 1943–1952 очолював теоретичний відділ у Лос-Аламоській науковій лабораторії. Президент Американського фізичного товариства (1954).

Діяльність

Дослідження присвячені квантовій механіці та її застосуванню до теорії твердого тіла, теорії атома та ядра, елементарних частинок, теорії поля, теорії ядерних реакторів, астрофізиці, створенню ядерної зброї. Розробив теорію кристалічного поля (1929), теорії металів і сплавів. Разом із Р. Паєрлсом побудував теорію дейтрона (1934), яку розширив 1949. Передбачив зворотній бета-розпад (1934). Разом із В. Гайтлером дав формулу для визначення втрат енергії зарядженої частинки при її русі в речовині, 1935–1938 розробив теорію ядерних реакцій.

Незалежно від інших разом із Р. Паєрлсом розробив (1937) основи каскадної теорії розвитку злив у космічних променях і статистичній теорії ядра. Здійснив аналіз термоядерних процесів, що відбуваються всередині зір, відкрив цикли термоядерних реакцій, які є джерелом енергії зір головної послідовності:

протон-протонний (1938), разом із Ч. Крітчфілдом (1910–1994; США);
вуглецево-азотний (1938–1939), незалежно від К. Вайцзеккера (1912–2007; Німеччина).

Нобелівську премію в галузі фізики отримав за відкриття механізму утворення енергії в зорях (1967).

1947 разом із Р. Маршаком запропонував існування двох різних типів мезонів. Незалежно від інших висунув ідею перенормування маси (1947) і пояснив лембовий зсув рівнів, інтерпретуючи його як ефект взаємодії електрона з полем випромінювання. Разом із Е. Солпітером сформулював рівняння (рівняння Бете — Солпітера), яке описує систему двох частинок, що взаємодіють (1951).

1955 постулював (незалежно від Р. Сакса) зарядову незалежність сильних взаємодій.

Після 1980-х працював переважно в галузі фізики нейтрино.

Увесь доробок Бете становить понад 250 наукових праць.

Визнання

Член академій наук і наукових товариств.

Медалі ім. М. Планка (1955), Е. Фермі (1961), Міжнародна золота медаль Нільса Бора (1976), премія ім. Л. Сциларда (1981), золота медаль ім. М. В. Ломоносова (1989).

Праці

У с п і в а в т. —

Mesons and Fields : in 2 vol. Evanston; White Plains : Row, Peterson, 1955.
Quantum Mechanics of One- and Two-Electron Atoms. Berlin : Springer, 1957. 369 p.
Theory of Nuclear Matter. Palo Alto : Annual Reviews, 1971. 152 p.
Selected Works of Hans A. Bethe: With Commentary. Singapore : World Scientific, 1997. 605 p.
Elementary Nuclear Theory. Mineola : Dover Publications, 2006. 274 p.

Р о с. п е р е к л. —

Физика ядра : в 2 ч. Харьков : Государственное научно-техническое издательство, 1938–1948.
Мезоны и поля : в 2 т. Москва : Издательство иностранной литературы, 1957.
Элементарная теория ядра. 2-е изд., расшир. и перераб. Москва : Издательство иностранной литературы, 1958. 356 с.
Квантовая механика атомов с одним и двумя электронами. Москва : Физматгиз, 1960. 562 с.
Теория ядерной материи. Москва : Мир, 1974. 238 с.

Література

Streeter E. C. Solving the Solar Enigma: The Story of the Scientists Behind the Discovery of the Sun's Energy Source. Oxnard : Dimension Engineering Press, 2005. 187 p.
Храмов Ю. А. История физики. Киев : Феникс, 2006. 1176 с.
Brown G., Lee Ch.-Hw. Hans Bethe and his Physics. New Jersey : World Scientific, 2006. 314 p.
Schweber S. Nuclear Forces: The Making of the Physicist Hans Bethe. Cambridge : Harvard University Press, 2012. 579 p.
Hans Bethe Biographical // The Nobel Prize. URL: https://www.nobelprize.org/prizes/physics/1967/bethe/lecture/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Бете, Ганс Альбрехт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бете, Ганс Альбрехт (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.06.2022