Бесіда навчальна
Бе́сіда — основний діалогічний метод навчання. Особливістю є застосування педагогом вдало сформульованих питань, за допомогою яких учні актуалізують раніше отримані знання або ж засвоюють нові шляхом самостійних розмірковувань, узагальнень, висновків тощо.
Види бесіди
Розрізняють такі види бесіди.
За навчальною метою:
- вступна — проводиться з підготовчою метою на початку заняття (лабораторного заняття, екскурсії);
- повідомлювальна — ґрунтується на спостереженнях, що організовані педагогом під час уроку, або на інформації, яку він повідомляє за допомогою посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, презентацій, текстів літературних творів, документів тощо;
- бесіда-повторення — призначена для закріплення навчального матеріалу;
- репродуктивна — застосовують для відтворення раніше засвоєного матеріалу;
- евристична — призначена для формування нових знань за допомогою майстерно сформульованих питань, якими вчитель скеровує учнів до виведення нових зв’язків, висновків, правил на основі раніше отриманих знань;
- катехизична — спрямована на точне відтворення відповідей, які вимагають тренування пам’яті (історично — основний метод навчання у середньовічній школі шляхом механічного заучування напам'ять питань і готових відповідей);
- контрольна — для перевірки рівня засвоєних знань.
За адресатом:
- фронтальна (колективна) — питання ставлять до всіх учнів класу;
- групова — питання звернені до групи учнів;
- індивідуальна — питання адресовані одному учню.
Структура бесіди
У структурі бесіди виділяють:
- вступну частину — нагадування та виклад основної інформації, налаштування на взаємодію;
- основну частину — ознайомлення з новими проблемами, їх зв’язок з попередніми знаннями, відповідне обговорення й аналіз, спільне обґрунтування;
- заключну частину — підсумок результатів обговорення, аналіз і оцінка відповідей учнів, завдання для самостійної роботи та рекомендації щодо застосування отриманих знань у практичній діяльності.
Бесіда складається з питань і відповідей. Серед питань розрізняють: про факти, про причинно-наслідкові зв’язки, про зміст понять, проблемні питання тощо.
Функції бесіди
Серед функцій виділяють мотиваційну, освітню, розвивальну, виховну тощо.
Бесіду використовують і як метод науково-педагогічного дослідження.
Література
- Пометун О. І., Фрейман Г. О. Методика навчання історії в школі. Київ : Генеза, 2006. 328 с.
- Малихін О. В., Павленко І. Г., Лаврентьєва О. О. та ін. Методика викладання у вищій школі. Київ : КНТ, 2014. 262 с.
- Пєтков С. Методика викладання в школі: теорія та практика. Київ : КНТ, 2021. 216 с.
- Терновик Н., Гудима О. Евристична бесіда як засіб формування підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності // Проблеми сучасної психології. 2021. Вип. 51. С. 190–214. URL: http://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/227083
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кожедуб О. В. Бесіда навчальна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бесіда навчальна (дата звернення: 11.10.2026).
Оприлюднено: 17.06.2022
