Бертільйон, Альфонс

Файл:Alphonse Bertillon.jpg

Альфонс Бертільйон

Бертільйон, Альфонс (Alphonse Bertillon)
Народження	24.04.1853
Місце народження	Париж, Франція
Смерть	13.02.1914
Місце смерті	Мюнстерлінген, Швейцарія
Місце поховання	Париж
Alma mater	Паризький університет
Напрями діяльності	Криміналістика

Бертільйóн, Альфóнс (фр. Alphonse Bertillon; 24.04.1853, м. Париж, Франція — 13.02.1914, там само) — криміналіст, один із засновників «наукової поліції» (криміналістики) і судової фотографії, автор антропометричної системи ідентифікації особи (бертільйонаж), директор бюро ідентифікації паризької поліцейської префектури (з 1888).

Життєпис

Батько — доктор медицини Луї Адольф Бертільйон (1821–1883), тривалий час був віце-президентом антропологічного товариства м. Парижа.

Навчався на природознавчому факультеті Паризького університету (не закінчив). Після проходження 1875–1878 військової служби працював службовцем в одному з паризьких банків (був звільнений). Безуспішно закінчилася і нетривала кар’єра домашнього вчителя в Англії.

У березні 1879 почав працювати помічником писаря в поліцейській префектурі м. Парижа.

Діяльність

Удосконалив систему реєстрації на підставі наукових даних антропології. За 5 місяців наукових пошуків він розробив нову систему ідентифікації особи — антропометрію, названу пізніше його ім’ям. За її допомогою лише 1884 було ідентифіковано 300 раніше засуджених осіб.

Особливості системи бертільйонаж

Під час реєстрації тіло звинувачуваного обмірювали за 11 показниками: зріст; ширина витягнутих горизонтально рук; висота (сидячи); довжина і ширина голови та правого вуха; довжина середнього пальця та мізинця лівої руки; довжина лівої ступні та лівого передпліччя. Результати заносили до спеціальної антропометричної картки.

Крім обов’язкового обмірювання тіла, бертільйонаж передбачав:

• описування прикмет злочинця (словесний портрет) за розробленою схемою (зріст, форма голови, носа та губ, колір очей, особливості побудови вушної раковини);
• особливі прикмети: родимі плями, видимі рубці, татуювання, а пізніше (з 1894) і відбитки 4-х пальців правої руки (без великого);
• розпізнавальна (сигналетична) фотозйомка, яка передбачала фотографування злочинця у 3-х положеннях: анфас і профіль у 1/7 натуральної величини і на повний зріст, в 1/20 натуральної величини, а також дотримання інших визначених правил (відсутність головного убору, волосся не повинно закривати лоб і праве вухо; фотографу заборонялося застосовувати ретуш тощо).

У листопаді 1885 виступив з доповіддю на 3 Міжнародному пенітенціарному конгресі у м. Римі. Наводив переконливі статистичні дані успішного ототожнення осіб злочинців-рецидивістів. Міністр внутрішніх справ Франції наказом 27.03.1887 узаконив існування ідентифікаційного бюро при паризькій префектурі і санкціонував відкриття аналогічних підрозділів у містах Ліоні та Марселі. Директором центрального бюро поліцейської служби ідентифікації було призначено А. Бертільйона. Водночас він залишався начальником фотовідділу паризької поліції. Був свідком обвинувачення у справі Дрейфуса.

Застосування винаходів

У поліцейській практиці застосування набули його винаходи: пристрій для фотографування (метричного) місця злочину; стілець для одночасного фотографування злочинців (анфас і профіль) та спеціальний утримувач для голови. Для оперативних цілей був розроблений кишеньковий розшуковий альбом з фотографіями і прикметами розшукуваних злочинців.

Визнання

Міжнародне визнання антропометрична система Бертільйона отримала на 4 Міжнародному пенітенціарному конгресі в м. Парижі (1895). Існувала до початку 20 ст.; поступилась новій системі криміналістичної реєстрації — дактилоскопії.

Додатково

До службових обов’язків Бертільйона входило переписування карток на злочинців (зазначалися прізвище, вік, статура та інші шаблонні ознаки). У реальних умовах розпізнати особу злочинця за такими досить абстрактними характеристиками було практично неможливо. Зрозумівши безглуздість такої роботи, Бертільйон вирішив удосконалити систему реєстрації, користуючись науковими даними антропології.

Праці

• Ethnographie modern. Paris : G. Masson, 1883. 331 p.
• L’anthropométrie judiciaire à Paris en 1889. Paris : Lyon, 1890. 30 p.
• La photographie judiciaire. Paris : Gauthier-Villars , 1890. 115 p.
• De la reconstitution du signalement anthropométrique au moyen des vêtements. Paris : Lyon, 1892. 117 p.
• Identification anthropométrique. Melun : Imprimerie Administrative, 1893. 148 p.

Література

1. Прохоров К. Г. Памяти Альфонса Бертильона // Вестник полиции. 1914. № 10. С. 193–194.
2. Торвальд Ю. Сто лет криминалистики. Москва : Прогресс, 1974. С. 20–25; 31–40.
3. Чисніков В. М., Бєлкін Р. С. Бертільйон (Bertillon) Альфонс // Юридична енциклопедія : в 6 т. / Відп. ред. Ю. С. Шемшученко. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. Т. 1. С. 226–227.
4. Чисніков В. М. Бертільйон (Bertillon) Альфонс // Міжнародна поліцейська енциклопедія : в 10 т. / Відп. ред.: Є. М. Моісеєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко. Київ : Атіка, 2009. Т. 5. С. 59–61.
5. Чисніков В. М. Альфонс Бертільйон — основоположник «наукової поліції» // Криміналістичний вісник. 2013. № 1 (19). С. 212–219.
6. Шепітько В. Ю. Бертільйон Альфонс (Alphonse Bertillon) // Велика українська юридична енциклопедія : в 20 т. Т. 20. Харків : Право, 2018. С. 46–48.

Автор ВУЕ

В. М. Чисніков

Покликання на цю статтю: Чисніков В. М. Бертільйон, Альфонс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бертільйон, Альфонс (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.11.2021