Березкові
Бере́зкові (Convolvulaceae) — родина квіткових рослин порядку пасльоноцвіті.
Таксономія і характеристика
У складі родини 52 (56) родів і 1857 (1879) видів. У флорі України березкові представлені видами з 4 родів: іпомея або кручені паничі (Ipomoea; 4 види), плетуха (Calystegia; 4 види), березка (Convolvulus; 9 видів), повитиця (Cuscuta; 14 видів). Здебільшого однорічні й багаторічні (див. Однорічники, Багаторічники) трав’яні рослини з виткими стеблами, які закручуються переважно праворуч, не мають вусиків або інших засобів для лазіння. Також є кущі або поодинокі дерева, наприклад гумбертія (Humbertia), деякі види еріцибе (Erycibe) або іпомеї (Ipomoea) Нового Світу заввишки до 35 м і вище. Є у родині березкові й паразити (див. Паразитизм) — види роду повитиця (Cuscuta). Листкорозміщення почергове або спіральне. У трав’яних витких рослин основа листків зазвичай серцеподібна, у здерев’янілих — клиноподібна, а листки часто шкірясті, прості, іноді складені пальчастими або перистими сегментами (види родів Ipomoea та Merremia), цілокраї, слабко або глибоко лопатеві (колючі у Hyaloscystis). У повитиці (Cuscuta) листки відсутні. Квітки правильні. Чашечка п’ятироздільна або п’ятилиста, рідше чотирироздільна або чотирилиста. Віночок дзвоникоподібний або лійкоподібний, п’ятилопатевий, рідше чоторилопатевий, складчастий у брунькозложенні. Тичинок 5, прикріплені нитками до трубочки віночка, з лопатями якого вони чергуються. Маточка одна, при її основі є кільцеподібний диск; зав’язь верхня, повністю або не повністю 2–4-гнізда з 1–2 насіннєвими зачатками в кожному гнізді. Квітки поодинокі, в пазухах листків або зібрані в суцвіття. Плід — коробочка; насінина з ендоспермом і зігнутим зародком.
Поширення та екологія
Поширені у тропічних і помірних регіонах по всій Землі, здебільшого на о. Мадагаскар, Сході Африки, Канарських островах, у Австралії. У помірних районах і дещо сухіших тропіках березкові часто низькорослі трави або чагарники в трав’яних або скелястих біотопах, іноді на піщаних дюнах (види родів Calystegia та Ipomoea), солончаках (Cressa, Wilsonia), у напівпустелях (особливо Convolvulus), або обвивають інші рослини. Іпомея водна росте у стоячій воді. У вологих тропіках березкові найчастіше трав’яні в’юнки у заростях або на узліссях, також деревні ліани, що досягають пологу лісу на 35 м або вище.
Значення
Серед березкових є їстівні культури (батат), декоративні (Ipomoea, Convolvulus, Evolvulus, Poranopsis і Turbina) й лікарські рослини (Ipomoea), деякі — злісні бур'яни (березка, повитиця). Зокрема березка польова — відомий бур’ян у посівах сільськогосподарських культур на полях і городах, на узбіччях доріг і засмічених місцях.
Література
- Stefanović S., Austin D., Olmstead R. Classification of Convolvulaceae: A Phylogenetic Approach // Systematic Botany. 2003. № 28 (4). P. 791–806.
- Зуза В. С. Гербологія. Харків : Стиль–Издат, 2022. 468 с.
- Belo D., Buril M., Dos Santos E. et al. Leaf and Stem Micromorphology of Jacquemontia evolvuloides (Moric.) Meisn. (Convolvulaceae) Populations: New Insights for Taxonomic Classification Using Light and Scanning Electron Microscopy // Microscopy Research and Technique. 2023. № 86 (9). P. 1177–1196.
- Convolvulaceae Unlimited. URL: https://convolvulaceae.myspecies.info/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Зав’ялова Л. В. Березкові // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Березкові (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.03.2024
