Бердиш

Берди́ш (пол. berdysz; угор. bard — сокира, колун) — вид холодної зброї; бойова сокира з дуже широким лезом (40–100 см) у формі півмісяця, різної кривизни, на довгому древку (ратовищі, до 2 м).

Тупу частину клинка, який поміщали на древко, як і в сокир, називають обухом; край, протилежний лезу, — тупів’ям; відтягнутий донизу кінець — косицею. Древко кріпили до заліза за допомогою обуха, косиці, цвяхів-заклепок і ремінців. Древко просували в обух та фіксували цвяхами-заклепками через отвори в обухові. Таких отворів зазвичай було від 3 до 7. Косицю кріпили до древка двома-трьома цвяхами й обмотували в декілька шарів тонким ремінцем або мотузкою. Іноді кожний оборот ремінця прибивали цвяхами. На нижній кінець древка кріпили залізний наконечник (підток) для підпори бердиша в землю, як для стрільби з рушниць (пищалей), так і для парадного шикування.

Зброя подібної конструкції почала набувати поширення в Європі з середини 13 ст.

У Московії бердиші з’явилися у першій половині 15 ст. та перебували на озброєнні лише піших воїнів — «бердишників».

У 15–17 ст. ця зброя стала характерною для військ стрілецьких та міської сторожі. У стрілецькому війську бердиші слугували не лише додатковою холодною зброєю, а й підпорою для стрільби з важких ґнотових рушниць.

Практичним аналогом бердиша була західноєвропейська алебарда. Бердиші кінних стрільців і драгунів були менших розмірів, порівняно з тими, які були у піхоти, і мали по два залізних кільця на древку для погонного ременя. Існували й церемоніальні бердиші завдовжки до 170 см та вагою близько 3 кг (вага стрілецьких бердишів — близько 1,5 кг).

Від кінця 15 ст. бердиші використовували у Швеції, Польщі та інших країнах. На початку 18 ст. вони вийшли з ужитку.

Література

Висковатов А. В. Историческое описание одежды и вооружения российских войск : в 19 ч. 2-е изд. Санкт-Петербург : Типография «В.С. Балашев и Ко», 1899–1902.
Kwasniewicza W. 1000 słów o broni bialej i uzbrojniu ochronnym. Warzawa : Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1981. 336 p.
Бехайм В. Энциклопедия оружия / Пер. с нем. Санкт-Петербург : АО «Санкт-Петербург оркестр», 1995. 575 с.
Попенко В. Н. Холодное оружие. Москва : Богучар, 1996. 474 с.
Ефимов С. В., Рымша С. С. Оружие Западной Европы XV–XVII вв. : в 2 т. Санкт-Петербург : Атлант, 2009. Т. 1. 398 с.
Власов Д. А. К вопросу о происхождении и бытовании бердышей в России XVII века // История военного дела: исследования и источники. 2012. Т. 2. С. 456–478.
Oakeshott E. European Weapons and Armour: From the Renaissance to the Industrial Revolution. Woodbridge : Boydell Press, 2018. 312 p.

Автор ВУЕ

І. С. Печенюк

Покликання на цю статтю: Печенюк І. С. Бердиш // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бердиш (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.04.2021