Безчасний, Леонід Костянтинович

Безчасний Л.К. фото.jpg

Безча́сний, Леоні́д Костянти́нович (25.03.1937, м. Маріуполь Сталінської, тепер Донецької обл., Україна — 26. 07. 2004, м. Київ, Україна) — вчений-економіст, організатор науки. Доктор економічних наук (1984), професор (1989), член-кореспондент АН УРСР (1988).

Безчасний, Леонід Костянтинович

Рік народження 25.03.1937
Місце народження Маріуполь
Рік смерті 26.07.2004
Місце смерті Київ
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Місце діяльності Інституті економіки АН УРСР
Напрями діяльності Економічні науки

Життєпис

Закінчив з відзнакою Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка) за спеціальністю «політична економія» (1965). Кандидатська дисертація «Дія закону економії часу на сучасному етапі комуністичного будівництва в СРСР» (1969). Докторська дисертація «Всезагальна праця в процесі соціалістичного виробництва» (1982).

Працював в Інституті економіки АН УРСР (з 1991 — Інститут економіки АН України, з 1994 — Інститут економіки НАН України): з 1968 — молодший науковий співробітник, з 1970 — старший науковий співробітник, з 1979 — завідувач відділу, з 1984 — заступник директора з наукової роботи.

Наукова діяльність

Один із засновників концепції всезагальних умов виробництва і всезагальної праці. Концепцію покладено в основу досліджень проблем взаємодії матеріального та духовного виробництва, людського капіталу, комерціалізації результатів наукових досліджень та ціноутворення на ринку нововведень, інтелектуальної власності тощо. Концепція економічної сприйнятливості виробництва до результатів науково-технічної діяльності стала основою нового напряму в економічній теорії (економізація науки), що враховував вплив чинників науково-технічного прогресу. Сформулював основні принципи інноваційного забезпечення структурної перебудови економіки, розкрив інституціональні умови технологічних змін в економіці та специфіку інституціонально-функціональної трансформації наукової системи України, розробив наукові основи формування національної моделі господарювання інноваційного типу.

Автор майже 150 наукових праць, в тому числі однієї індивідуальної та восьми колективних монографій. Підготував 17 кандидатів і 2 докторів наук.

Нагороди та відзнаки

Орден «Знак Пошани» (1987).

Праці

  • Экономизация науки: координация, планирование, организация. К., 1986.
  • Интенсификация социалистической экономики. В 5 т., 6 кн. К., 1989–1990.
  • Про механізм мотивації до наукової та науково-технічної діяльності // Економіка України. 1995. № 8.
  • Інноваційна складова економічного розвитку. К., 2000.
  • Тенденції на світовому ринку капіталів та їх вплив на інвестиційну діяльність в Україні // Економіка України. 2001. № 3.

Література

  1. Пирожков С., Алимов О., Кіндзерський Ю., Мельник В. Пам’яті Л. К. Безчасного // Економіка України. 2004. № 9. С. 83–84.
  2. Мельник В. П., Білоцерковець О. Г. Пам’яті Леоніда Костянтиновича Безчасного (1937–2004) // Історія народного господарства та економічної думки України. 2005. Вип. 37–38. С. 349–350.

Автор ВУЕ

К. А. Гордіца


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гордіца К. А. Безчасний, Леонід Костянтинович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безчасний, Леонід Костянтинович (дата звернення: 4.07.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.06.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ