Баєр, Отто Георг Вільгельм
Ба́єр, О́тто Гео́рг Вільге́льм (нім. Bayer, Otto Georg Wilhelm; 04.11.1902, м. Франкфурт-на-Майні, тепер земля Гессен, Німеччина — 01.08.1982, м. Буршайд, земля Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина) — хімік, хімік-технолог, винахідник синтезу поліуретану.
|
Баєр, Отто Георг Вільгельм (Bayer, Otto Georg Wilhelm) | |
|---|---|
| Народження | 04.11.1902 |
| Місце народження | Франкфурт-на-Майні |
| Смерть | 01.08.1982 |
| Місце смерті | Буршайд |
| Alma mater | Франкфуртський університет |
| Місце діяльності | «Баєр Аксенгезельшафт» |
| Напрями діяльності | полімерна хімія |
Життєпис
1924 закінчив Франкфуртський університет, здобув ступінь доктора наук. Вчителем і керівником докторської дисертації був хімік Ю. фон Браун (1875, тепер Польща — 1939, Німеччина). За його рекомендацією Баєр був прийнятий на роботу на підприємство барвників «Касселла» (нім. «Cassella») компанії «Інтерессенгемайншафт Фарбеніндустрі» (нім. Interessengemeinschaft Farbenindustrie»). Наукові роботи цього періоду присвячено темі сірчистих і кубових барвників. З 1931 працював керівником відділу досліджень. Від 1933 очолював головну наукову лабораторію фірми «Баєр Аксенгезельшафт» (нім. «Bayer Aktiengesellschaft») у м. Леверкузені. 1951–1963 — член правління і директор відділу досліджень фірми, з 1963 — член наглядової ради, з 1964 — голова.
Діяльність
Основні дослідження Баєра присвячено хімії та технології поліуретанів. 1937 зі співробітниками синтезував поліуретани з диізоціанатів і гліколей, відкрив ступінчасту полімеризацію. Отримав жорсткий полімер реакцією 1:8 октандиізоціанату з 1:4 бутандіолом. Цей полімер використовували для виробництва високоякісних щіток. 1937 винайдену реакцію запатентовано. 1941 отримав спінений продукт як результат використання в реакції неочищеного поліестеру з карбоксильними групами і малої кількості води в інгредієнтах. Так винайшов еластичну піну (поролон). Запропонував застосовувати поліуретани для виготовлення піноматеріалів, клеїв і покриттів. 1950–1952 отримав еластичні поліуретани. 1952–1954 розробив метод безперервного промислового виробництва еластичних поліуретанів на основі диізоціанатів та естерів.
Нагороди та визнання
Нагороджений пам’ятною медаллю А. фон Баєра від Товариства німецьких хіміків (1951), медаллю імені Ч. Гудіра від Американського хімічного товариства (1975), каблучкою імені В. фон Сіменса (1960). За його заповітом засновано Фонд імені Баєра та щорічну однойменну премію для вчених-хіміків та біохіміків з Німеччини (1984). Медаль Баєра отримують співробітники однойменної компанії.
Література
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Химики. Киев : Наукова думка, 1984. 736 с.
- Pioneers in Polymer Science. Dordrecht : Kluwer Academic Publishers, 1989. P. 213–219.
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира. Москва : Высшая школа, 1991. 656 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Баєр, Отто Георг Вільгельм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баєр, Отто Георг Вільгельм (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.02.2023