Башинський, Еспер Іванович

Bashynskyi Esper.jpg

Баши́нський, Е́спер Іва́нович (17.12.1878, с. Ключевське, тепер Камчатський край, РФ — після 1937, похований у м. Оден-ле-Тіш, Франція) — військовий діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки (УНР).

Башинський, Еспер Іванович

Народження 17.12.1878
Місце народження Ключевське
Смерть після 1937
Місце смерті Оден-ле-Тіш
Напрями діяльності військова справа


Життєпис

Походив із дворянської родини з Харківщини. Здобув початкову військову освіту: Петровський Полтавський кадетський корпус, згодом Михайлівське артилерійське училище у м. Санкт-Петербурзі (підпоручик).

Учасник російсько-японської війни 1904–1905 та Першої світової війни: штабс-капітан, капітан (13.05.1913), полковник (21.11.1916).

Військова діяльність

Командував артилерійською батареєю та артилерійськими дивізіонами. Отримав тяжкі поранення в голову та контузію, ураження отруйними речовинами бойовими.

21.11.1917 добровільно вступив до українізованих військ, очоливши артилерійський дивізіон. Від 01.03.1918 — командир 2-го дивізіону 1-ї гарматної бригади військ Центральної Ради

В армії Української Держави (Гетьманату) Павла Скоропадського командував 40-м гарматним полком (із 10.08.1918). Від 17.12.1918 — начальник 14-ї гарматної бригади.

У Дієвій армії УНР — начальник 18-ї гарматної бригади (з 28.02.1919), 1-ї гарматної Північної бригади (з 28.05.1919), Збірної гарматної бригади Волинської групи (з 17.11.1919), 2-ї гарматної бригади 2-ї Волинської стрілецької дивізії (від 03.07.1920), за сумісництвом — другий помічник начальника 2-ї Волинської дивізії (з 25.06.1921).

01.11.1921 отримав звання генерал-хорунжого.

З 1923 перебував у таборі для інтернованих у м. Каліші (Польща).

Після еміграції виїхав до м. Оден-ле-Тіша, активно включився у громадсько-політичну діяльність, входив до Генеральної Ради Союзу українських емігрантських організацій у Франції.

Похований на цвинтарі м. Оден-ле-Тіша.

Нагороди

Георгіївська зброя (24.03.1916), усі ордени до Святої Анни 2-го та до Святого Володимира 3-го (08.04.1917) ступенів.

Література

  1. Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань. Львів : Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 1995. 286 с.
  2. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): у 2 т. Київ : Темпора, 2007. Т. 1. 536 с.
  3. Українська революція. 1917–1921. Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи : у 3 кн. Полтава : «Полтавський літератор», 2017. Кн. 1: Процеси. Діячі. Рефлексії. 1917–1921 / Авт.-упоряд.: О. А. Білоусько, Т. П. Пустовіт, В. Я. Ревегук. 920 с.

Автор ВУЕ

А. О. Науменко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Науменко А. О. Башинський, Еспер Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Башинський, Еспер Іванович (дата звернення: 24.07.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
30.04.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ