Барнет, Борис Васильович

Ба́рнет, Бори́с Васи́льович (рос. Барнет, Борис Васильевич; 18.06.1902, м. Москва, Росія — 08.01.1965, м. Рига, Латвія) — кінорежисер, актор, сценарист, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1951).

Барнет, Борис Васильович (Барнет, Борис Васильевич)
Народження	18.06.1902
Місце народження	Москва
Смерть	08.01.1965
Місце смерті	Рига
Напрями діяльності	акторське мистецтво

Відзнаки
Ордени	Знак Пошани
Премії	Сталінська премія
Кубки	Кубок Муссоліні

Життєпис і творчість

У шкільному віці захоплювався живописом. Після закінчення школи вступив до Першої студії Художнього театру. Під час громадянської війни в Росії 1917–1922 пішов на фронт санітаром.

Після повернення з війни захопився боксом, вступив до Головної воєнної школи фізичного виховання трудящих. На початку 1920-х на ринзі його помітив кінорежисер Л. Кулешов. Останній переконав Барнета стати актором та поступити до Московського технікуму кінематографії (1922; майстерня Л. Кулешова).

Творчість

Першу роль у кіно зіграв у комедії «Незвичайні пригоди містера Веста в країні більшовиків» (1924; режисер Л. Кулешов), зігравши боксера та акробата ковбоя Джедді.

Наступною була роль репортера в фільмі «Міс Менд» (1925; режисер Ф. Оцеп). Барнет у цьому фільмі також був співавтором сценарію, співрежисером. Почав поєднувати професії актора та режисера.

Серед фільмів Барнета: «Дівчина з коробкою» (1927), «Будинок на Трубній» (1928), «Околиця» (1933), «Борець і клоун» (1957; у співавторстві з К. Юдіним), «Оленка» (1962).

На Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка (тепер Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка) поставив картини: «Подвиг розвідника» (виконав роль німецького генерала Кюна; 1947), «Щедре літо» (1951), «Концерт майстрів українського мистецтва» (1952; автор сценарію).

Чорно-білу військову драму «Околиця» (1933) про Першу світову війну вважають класикою радянського кіно.

Зняті Барнетом фільми мали пропагандистський характер. 1947 картина «Подвиг розвідника» вийшла в прокат і зайняла 1-е місце (близько 23 млн глядачів). У фільмі знялися актори А. Бучма, В. Добровольський, Д. Мілютенко, В. Драга-Сумарокова (1896; Росія — 1967; Україна).

У 1940-х Барнет перебував у творчій кризі (йому не дозволили випустити одну з його кращих робіт — «Старий наїзник», фільм з’явився на екранах тільки 1959).

1964 режисера запросили на Ризьку кіностудію ставити історико-пригодницьку драму «Змова послів».

Покінчив життя самогубством у лікарні.

Визнання

Кубок Муссоліні — головний приз Венеційського міжнародного кінофестивалю (1934).

Заслужений артист РРФСР (1935).

Сталінська премія (1948; фільм «Подвиг розвідника»).

Орден «Знак Пошани» (1950).

Література

Марголит Е. Я. Барнет Борис Васильевич // Режиссёрская энциклопедия. Кино России : в 2 т. / Сост. Л. М. Рошаль. Москва : НИИК, 2010. Т. 1. 336 с.
Гращенкова И. Н. Киноантропология XX/20. Москва : Человек, 2014. 896 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Барнет, Борис Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барнет, Борис Васильович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.12.2023