Баркалов, Олексій Степанович

Барка́лов, Олексі́й Степа́нович (18.02.1946, смт Введенка, тепер селище Чугуївського району Харківської області, Україна — 09.09.2004, м. Київ, Україна) — спортсмен, ватерполіст (нападник, півзахисник), заслужений майстер спорту СРСР (з 1970), заслужений тренер України (з 1988), чемпіон.

Баркалов, Олексій Степанович
Народження	18.02.1946
Місце народження	Введенка
Смерть	09.09.2004
Місце смерті	Київ
Alma mater	Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Напрями діяльності	Фізичне виховання та спорт

Життєпис і спортивна кар’єра

Баркалов рано втратив матір, виховувався батьком. Навчався у школі в м. Харкові. За порадою батька у 6 класі записався на секцію плавання до тренера М. Шумарова. З 14 років почав займатися водним поло в спортивній школі у тренера Д. Смагоринського. Грав у юніорській збірній м. Харкова, згодом — у молодіжній команді СРСР.

1972 закінчив електротехнічний факультет Харківського політехнічного інституту (тепер Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»), 1977 — Саратовське вище військове командне училище Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ СРСР (тепер Саратовський ордена Жукова Червонопрапорний інститут військ національної гвардії Російської Федерації).

Виступав за Спортивне товариство «Динамо»: 1966–1971 — за клуб «Динамо» (Харків), 1972–1981 — за «Динамо» (Київ). У Міжнародному турнірі юніорів соціалістичних країн «Дружба» закинув 28 м’ячів, отримав приз найрезультативнішого гравця (це відкрило шлях до збірної СРСР).

У складі збірної команди СРСР — 1967–1980 (412 ігор). У збірній був єдиним представником українських клубів, лідером команди, 1974–1976 — її капітаном.

Брав участь у чотирьох Олімпіадах. Став срібним призером Літніх Олімпійських ігор 1968 (м. Мехіко, Мексика); в овертаймі радянська команда, яку очолював тренер А. Блюменталь (1925–2009), зазнала поразки від Югославії з рахунком 13:11.

Чемпіон Літніх Олімпійських ігор 1972 (м. Мюнхен, Німеччина). Учасник Літніх Олімпійських ігор 1976 (м. Монреаль, Канада), команда СРСР посіла 8 місце.

Чемпіон Літніх Олімпійських ігор 1980 (м. Москва), у фінальній грі команда СРСР перемогла югославську команду з рахунком 8:7. СРСР двічі вигравав олімпійське золото (Баркалов був членом обох команд).

Чемпіон світу (1975) та Європи (1970), срібний призер чемпіонатів світу (1973), Європи (1974) та СРСР (1976).

Бронзовий призер чемпіонатів СРСР (1973–1975).

Переможець V літньої (1971) та срібний призер VІ літньої (1975) Спартакіад народів СРСР. На V літній Спартакіаді народів СРСР (1971) у фіналі збірна УРСР, в якій грав Баркалов (тренер М. Авдєєв, нар. 1931), виборола чемпіонство, здолавши збірну ватерполістів РРФСР, у складі якої було 10 олімпійських чемпіонів.

Володар Кубка СРСР (1980).

З 1976 — граючий тренер «Динамо» (Київ).

Після завершення кар’єри гравця у 1980-х працював тренером молодіжної збірної УРСР, 1987–1992 — тренером клубу «Динамо» (Київ), 1992–1995 — тренером клубу «Воєводина» (м. Нові-Сад, тепер Сербія).

Головний тренер збірної України (1995–1998), президент Федерації водного поло України (1997–1999), головний тренер молодіжної збірної України (2001–2002).

Серед вихованців — майстер спорту Д. Баркалов (1969–2001), А. Бєлофастов та інші.

Нагороди та визнання

Найтитулованіший спортсмен в історії радянського й українського водного поло.

Нагороджений орденами Дружби народів, «За заслуги» ІІІ ступеня (2002), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (1999).

Ім’я Баркалова занесене до Книги рекордів Гіннесса за найбільшу кількість матчів, зіграних за збірну СРСР.

Уведений до Міжнародної зали слави водних видів спорту в Музеї історії плавання у м. Форт-Лодердейл (США), усе — 1993.

На честь Баркалова в Україні проводять Міжнародний водний турнір «Кубок пам’яті Олексія Баркалова» (з 2005).

Додатково

Баркалов був сильним гравцем в атаці та обороні. Вирізнявся глибоким розумінням усіх тонкощів ігрових ситуацій, найдосконалішою технікою та універсалізмом.

На Літніх Олімпійських іграх 1972 у грі фінального раунду 01.09.1972 з югославами, після того як Баркалов забив три м’ячі поспіль, його серйозно травмували суперники: після удару ногою у вухо тріснула барабанна перетинка. Баркалов втратив свідомість та не зміг продовжити гру. Проте команда СРСР змогла зберегти перемогу над суперником (5:4). Під час наступної гри з німецькою командою — господарями Олімпіади 02.09.1972 Баркалов перебував на лаві запасних, але коли команда почала програвати з рахунком 0:2, вийшов грати. Попри травму та проблеми з координацією він зміг привести команду до перемоги (4:2).

Літні Олімпійські ігри 1976 (м. Монреаль) вважають провальними. Команда СРСР була в чудовій формі. За рік до Олімпійських ігор перемогла на чемпіонаті світу. Однак чиновники намагались покращити результат на Олімпіаді завдяки фармакології. Збірна посіла третє місце в групі та не отримала путівки до фінального раунду. За 7–12 місця керівництво радянської делегації відмовилося виступати. За неявку на матч із Кубою присудили поразку 0:5. Щоб уникнути міжнародного скандалу, команду повернули до гри. У результаті команда СРСР посіла 8 місце.

На основі власних записів мав намір підготувати книгу спогадів «Чотири М» (за початковими літерами Олімпіад у містах Мехіко, Мюнхені, Монреалі, Москві).

Література

Платонов В. М., Аксютін В. В., Бєлокопитова Ж. А. та ін. Енциклопедія олімпійського спорту України. Київ : Олімпійська література, 2005. 463 с.
Великий мастер золотых дел // Водне поло в Україні. 2007. URL: http://waterpolo.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=112&Itemid=241
Что наша жизнь? Игра... (Последнее интервью Алексея Баркалова) // Водне поло в Україні. 2007. URL: http://waterpolo.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=109&Itemid=110
Баркалов Алексей Степанович // ХОО ФСО «Динамо» України. URL: http://dinamo.kharkiv.ua/ua/info/barkalov-aleksey-stepanovich/
Видатні спортсмени Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» // Музей Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». URL: http://web.kpi.kharkov.ua/museum/sample-page/vipuskniki/vidatni-sportsmeni/
Alexei Barkalov (URS) // International Swimming Hall of Fame. URL: https://ishof.org/alexei-barkalov-(urs).html

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Баркалов, Олексій Степанович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баркалов, Олексій Степанович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.01.2022