Бань Гу

Бань Гу (китай. 班固; 32 н. е., с. Аньлін, тепер околиця м. Сяньяна, провінція Шеньсі, Китай — 92 н. е., м. Лоян, тепер провінція Хенань, Китай) — історик; один із перших авторів, які писали в жанрі династичних хронік.

Бань Гу (班固)
Народження	32
Місце народження	с. Аньлін, Китай
Смерть	92
Місце смерті	Лоян, Китай
Місце діяльності	Китай
Напрями діяльності	історія, чиновницька служба
Традиція/школа	династичні хроніки

Життєпис

Походив зі знатної родини, кілька поколінь якої обіймали високі чиновницькі посади в державі Хань і були наближені до двору. Його внучата тітка Бань-цзеюй (кит. 班婕妤,
48 до н. е. — 6 до н. е.) — фаворитка імператора держави Хань Чен-ді (кит. 成帝), одна з перших відомих поетес у китайській літературі. Батько Бань Бяо (кит. 班彪, 3 н. е. — 54 н. е.) — поет, історик, наближений до двору династії Хань (кит. спр. 汉, трад. 漢). Брат Бань Чао (кит. 班超, 32 н. е. — 102 н. е.) — полководець і дипломат.

Бань Гу продовжив розпочату батьком роботу над історією династії Хань — «Ханьшу», або «Цянь ханьшу» (китай. спр. «前汉书», трад. «前漢書»). Це припало на політичну кризу, пов’язану з падінням першої і становленням нової династій Хань. Почав доповнювати працю після смерті батька (54 н. е.) без санкції двору. У 60 н. е. про це дізнався імператор Мінь-ді (кит. 明帝, 28 н. е. — 75 н. е.; правив 57–75). Бань Гу заарештовано, сімейну бібліотеку родини Бань конфісковано.

Звільнений завдяки втручанню його брата. 64 н. е. одержав доручення від двору підготувати офіційну історію правління Гуан У (кит. 光武, 5 до н. е. — 57 н. е.) на основі імператорського архіву й бібліотеки. Задоволений результатами виконаної роботи, 66 н. е. імператор Мінь-ді дозволив Бань Гу поновити працю над династичною історією.

Працював над доповненням «Ханьшу» до кінця життя, поєднуючи роботу з чиновницькою працею в м. Лояні.

92 н. е. заарештований унаслідок особистого конфлікту з префектом м. Лоян. Помер в ув’язненні.

Доповнення та значення «Ханьшу»

Роботу Бань Гу на доручення імператора Хе-ді (кит. 和帝, 79 н. е. — 106 н. е.; правив 88–106) завершила його сестра Бань Чжао (кит. 班昭, 45 н. е. — 116 н. е.), перша відома китайська жінка-історик. Викладала історію і класичну китайську літературу дочкам і придворним дамам імператора. Після смерті імператора стала радницею регентки Ден Суй (кит. 鄧綏) і керівницею імператорської бібліотеки. Декілька фрагментів для роботи написав брат Бань Чао.

Написана Бань Гу з використанням чернеток батька і доповнена кількома розділами Бань Чао і Бань Чжао династична історія «Ханьшу» складається з біографічних нарисів про імператорів першої династії Хань, державних і військових діячів держави Хань, декількох трактатів господарського і юридичного змісту, генеалогічних таблиць.

«Ханьшу» — перша династична історія у класичному розумінні цього жанру. Усі написані пізніше династичні історії, починаючи з упорядкованої у 3 ст. книги «Записи про Три царства» («Сань го чжи» — китай. спр. «三国志», трад. «三國志»), створювали за її зразком. Пізніше «Ханьшу» об’єднано з іншими династичними історіями і книгою «Історичні записи» («Ши цзі» — китай. спр. «史记», трад. «史記») у цикл «Двадцять чотири історії» (китай. спр. «二十四史» трад. «廿四史»; після завершення книги «Історія династії Мінь» — китай. «明史» у 18 ст. цикл набув остаточного вигляду).

Праці

漢書 : 第12卷. 北京 : 中华书局有限公, 1962.

Література

Sprenkel O. B van der. Pan Piao, Pan Ku, and the Han History. Canberra : Australian National University, 1964. 39 p.
Clark A. E. Ban Gu’s History of Early China. Amherst : Cambria Press, 2008. 302 p.